Метод Фур’є полягає в пошуку розв’язку рівняння у вигляді добутку двох функцій. Цей метод особливо зручний для розв’язування диференціальних рівнянь з частинними похідними, в яких невідомою є функція двох змінних U(х,у). Тоді частинний розв’язок рівняння відшукується у вигляді: U(x,y)=X(x)Y(y)
Задовольняючи граничні та початкові умови, вдається знайти розв’язок и(х,у). Цим методом можна розв’язувати, наприклад,хвильові рівняння, рівняння теплопровідності.
Нехай f(x) – довільна функція, залана в інтервалі [–p; p]; при цьому f(x) може мати точки розриву. Коефіцієнтами Фур’є-функції f(x) називають числа an і bn, що визначаютьсяза формулами
, 
Ряд 
називають рядом Фур’є функції f(x).
Основна теорема про можливість розкладання функції f(x) в ряд Фур’є: якщо функція f(x) кусково-гладка в інтервалі [–p; p] то її ряд Фур’є сходиться до функції f(x) у всіх точках цього інтервалу, в яких вона неперервна.
Нехай функція f(x) визначена на всій числовій осі; будемо припускати що вона в інтервалі [–l; l] кусково-гладка і тому може бути розкладена в ряд Фур’є і що власний інтеграл від абсолютної величини цієї функції сходиться
При цьому інтеграл Фур’є буде мати вигляд
Представлення інтеграла Фур’є в комплексній формі
F(w) називається перетворенням Фур’є функції f(x). В свою чергу функція f(x) є зворотнім перетворенням Фур’є для функції (F(w))2.
Нехай функція f(x) задана на інтервалі [0; ¥]. Подовжуючи її парним і непарним чином інтервал (–¥; 0) можна отримати наступні формули
– При парному продовженні 
де 
– При непарному подовженні 
де 
Функції Fc(w) і Fs(w) називають відповідно косинус-перетворенням і синус-перетворенням Фур’є для функції f(x).
