Будь-який оптоелектронний логічний елемент квазіімпульсно-потенціального типу можна зобразити структурною схемою:
ВЗ- вхідні зв’язки, які зв’язують елемент зі зовнішнім колом; ВЛ- вхідна логіка, яка безпосередньо виконує функціональні перетворення вхідної інформації, ПФ- підсилювач-формувач, необхідний для підсилення потужності сигналу і формування відповідних вихідних напруг чи струмів; Вих.Л – вихідна логіка, яка виконує функціональні перетворення вихідної інформації ПФ; Вих.З – вихідний зв’язок, призначений для зв’язку із зовнішнім колом. ВЗ може бути оптичним чи електричним.
Реалізуємо найпростіші базисні НЕ, І, АБО. Як джерело струму Іr можна використати і резистори і збуджений фотоприймач. У схемі НЕ вхідний струм ІПФ= Іr – ІФП, де
ІФП=ІТ+ІФ, ІТ– темновий струм фотоприймача; ІФ– фотострум, спричинений вхідним променистим потоком Х. Іr має задовольняти систему:
порогів струм, що збуджує ПФ.
Перша нерівність описує умову збудження ПФ, коли на вході немає променистого потоку Х, а друга – умови гасіння ПФ, коли є Х т.ч., коли немає сигналу Х, ПФ збуджується, а коли є – ні: вхідна логіка реалізовує функцію НІ
“І” – послідовне з’єднання фотоприймачів;
“АБО”- паралельне;
“НЕ”: у= “І”: у=х1·х2 “АБО”: у=х1v х2
Існують і інші варіанти на основі цих схем: І-АБО; АБО-НЕ;т.д