Архивы рубрик:Системотехніка оптоелектронних та лазерних систем

Методи мінімізації логічних функцій. Перетворення і спрощення форми. Процес спрощення зводиться до застосування загальних властивостей (табл.7) для зменшення загальної кількості входження у формулу змінних із символів логічних операцій. Зазвичай перетворення виконують у диз’юнктивній нормальній формі (сума мінтермів), а використовують властивості склеювання, поглинання і виявлення.

За основні ознаки класифікації обчислювальних систем для високопродуктивних обчислень за Фліном обирають тип потоку команд і тип потоку даних. У відповідності до цих ознак розрізняють чотири класи багатомашинних та багатопроцесорних обчислювальних структур:

Будь-який оптоелектронний логічний елемент квазіімпульсно-потенціального типу можна зобразити структурною схемою:

Логіко-часові перетворювачі матричного типу призначені для паралельної обробки (та введення/виведення) зображень (зсув, поворот, виділення центру, виділення контуру, фільтрація та ін.), виконання арифметичних операцій (матричне множення, додавання, віднімання), організація оптоелектронних блоків пам’яті та ін.

Конструювання та виготовлення функціональних пристроїв на базі оптоелектронної системо та схемотехніки представляє багатоетапний процес. Розробляються різні оптоелектронні функціональні схеми, на яких створюється складна різноманітна оптоелектронні апаратура.

Арифметичні і логічні операції в оптоелектроних операційних пристроях в основному виконуються в момент подачі як інформаційних, так і спеціальних сигналів(сигналів синхронізації). Під синхронізацією роботи оптоелектронних обчислювальних або керуючих пристроїв розуміють точне часове узгодження роботи всіх елементів і вузлів для забезпечення виконання заданих функцій. Таке часове узгодження реалізується зазвичай подачею на функціональні схеми так званих тактових […]

Біполярна схемотехніка базується на використанні схем транзисторно-транзисторної та емітерно-звязної логіки (ТТЛ та ЕЗЛ), а уніполярна – на використанні польових транзисторів (МОН та МДН транзисторів). Базова ТТЛ схема з відкритим колектором Вхідна частина інтегральної ЕЗЛ схеми Інвертор на МОН транзисторах з каналом р-типу

Елементи теорії графів алгоритмів Трудомісткість алгоритму – кiлькiсть обчислювальної роботи, що потрібна для реалізації алгоритму. Трудомісткість алгоритму інакше називають складністю обчислень [1]. Оцінюється трудомісткість алгоритму кiлькiстю операцій, що виконуються з метою обробки, введення та виведення інформації у процесі розв‘язку задачі. Кожній реалізації алгоритму притаманний елемент випадковості, пов’язаний з тим, що початкові дані являють собою у […]

Найбільш просту модель можна одержати, якщо прийняти припущення про відсутність післядії у обчислювальному процесі, коли наступний стан обчислювального процесу залежить тільки від поточного стану та не залежить від попередніх станів. В такому випадку обчислювальний процес стає марковським процесом, що визначається множиною притаманних йому станів {S0, …, SH+1}, матрицею імовірностей переходів S0 S1 … SH+1 S0 […]

Для забезпечення необхідної точності розв‘язку деяких задач аналізу обчислювальних систем необхідні відомості про дисперсію трудомісткості алгоритму. По визначенню дисперсією (розсіюванням) дискретної випадкової величини називають математичне чекання квадрата відхилення випадкової величини від її математичного чекання [3] , (1) де x – дискретна випадкова величина; M(x) – математичне чекання величини x. Дисперсія характеризує ступінь розкиду значень випадкової […]

Швидкодія керуючого автомата характеризується часом, що витрачається на формування одного набору керуючих сигналів. Ця величина складається з трьох складових: 1) часу формування адреси наступної мікрокоманди; 2) часу звернення до постійного запам’ятовуючого пристрою (ПЗП); 3) часу дешифрування мікрокоманди. Основна частка часу припадає на читання мікрокоманд з ПЗП, тому значне збільшення швидкодії керуючого автомата може бути досягнуте […]