Оцінювання трудомісткості алгоритмів. Сітьовий підхід

Елементи теорії графів алгоритмів Трудомісткість алгоритму – кiлькiсть обчислювальної роботи, що потрібна для реалізації алгоритму. Трудомісткість алгоритму інакше називають складністю обчислень [1]. Оцінюється трудомісткість алгоритму кiлькiстю операцій, що виконуються з метою обробки, введення та виведення інформації у процесі розв‘язку задачі. Кожній реалізації алгоритму притаманний елемент випадковості, пов’язаний з тим, що початкові дані являють собою у […]

Оцінювання трудомісткості алгоритмів. Марковська модель

Найбільш просту модель можна одержати, якщо прийняти припущення про відсутність післядії у обчислювальному процесі, коли наступний стан обчислювального процесу залежить тільки від поточного стану та не залежить від попередніх станів. В такому випадку обчислювальний процес стає марковським процесом, що визначається множиною притаманних йому станів {S0, …, SH+1}, матрицею імовірностей переходів S0 S1 … SH+1 S0 […]

Оцінювання дисперсії трудомісткості алгоритмів

Для забезпечення необхідної точності розв‘язку деяких задач аналізу обчислювальних систем необхідні відомості про дисперсію трудомісткості алгоритму. По визначенню дисперсією (розсіюванням) дискретної випадкової величини називають математичне чекання квадрата відхилення випадкової величини від її математичного чекання [3] , (1) де x – дискретна випадкова величина; M(x) – математичне чекання величини x. Дисперсія характеризує ступінь розкиду значень випадкової […]

Оцінювання ефективності паралельної вибірки мікрокоманд

Швидкодія керуючого автомата характеризується часом, що витрачається на формування одного набору керуючих сигналів. Ця величина складається з трьох складових: 1) часу формування адреси наступної мікрокоманди; 2) часу звернення до постійного запам’ятовуючого пристрою (ПЗП); 3) часу дешифрування мікрокоманди. Основна частка часу припадає на читання мікрокоманд з ПЗП, тому значне збільшення швидкодії керуючого автомата може бути досягнуте […]

Телевізійні методи отримання стереозображень.

При створенні стереотелевізійних систем фахівці телебачення пішли по шляху моделювання апарата глибинного зору людини. Детальне дослідження різних принципів побудови таких систем показало, що в телевізійній системі, у якій еквівалентом очей спостерігача є оптичні пристрої (об’єктиви), практично єдино можливим з погляду реалізації є використання властивостей бінокулярного зору. Тому для одержання тривимірних зображень у стереотелевізійній системі потрібно […]

Cхеми стереотелевізійних систем

Вибір схеми стереотелевізійної системи визначається способом передачі відеосигналів стереопари. Один з можливих варіантів побудови стереотелевізійної системи з послідовною передачею відеосигналів стереопари представлений на Рис. 4. У даній системі електронний комутатор по черзі з періодом полів комутує відеосигнали від двох камер на вхід проміжного відеопідсилювача. 1 –передавальні камери; 2 –електронний комутатор; 3 –проміжний відеопідсилювач; 4 –кінцевий […]

Стереотелевізійні системи

Основи теорії стереоскопічного зору людини. Кінцевою ланкою стереотелевізійної системи відтворення зображень є очі спостерігача. Тому стереотелевізійні системи повинні будуватися таким чином, щоб по можливості найбільше повно виконувалися звичні для очей умови спостереження, що відповідають безпосередньому розгляданню тривимірних фізичних об’єктів.

Основні рівняння. Векторна діаграма асинхронного двигуна.

Напруга , прикладена до фази обмотки статора, врівноважується: ЕРС , наведена в обмотці статора головним (робочим) магнітним потоком, ЕРС розсіювання і падінням напруги на активному опорі обмотки статора : (1.1.15)

Пристрій асинхронного двигуна

Асинхронні машини в наш час являються найбільш розповсюдженими електричними машинами в народному господарстві. В основному вони використовуються як двигуни, але можуть використовуватися: і як генератори. На долю асинхронних двигунів приходиться не менше 80% всіх електродвигунів, які випускаються електропромисловістю. Вони широко використовуються в пристроях автоматики і телемеханіки, побутових і медичних приладах, пристроях звукозапису і т.п. Рис. […]

Обмотка статора

Обмотки статорів машин змінного струму виготовляють розподіленими. Розподілена обмотка складається з секцій, які можуть бути одновитковими або, як правило, багатовитковими. Секції виготовляють з ізольованого мідного або алюмінієвого провода круглого або прямокутного перерізу. Відстань між активними сторонами кожної секції називається кроком обмотки у. Якщо крок рівний полюсному поділу (у=t), то він називається повним або діаметральним. Крок […]

Принцип утворення обертового магнітного поля

На статорі трифазної машини є три обмотки (фази), які зміщені в просторі відносно один від одного на 120 ел. град. Струми фаз зміщені відносно один від одного в часі на 1/3 періода (120 град): Щоб зрозуміти принцип утворення обертового магнітного поля в трифазній машині, розглянемо рис.1.1.12, на якому зображені котушки трьох фаз (А, В і […]

Принцип дії асинхронного двигуна

Рис. 1.1.13. Модель трифазного асинхронного двигуна Розглянемо принцип дії асинхронного двигуна. На рис. 1.1.13 обертове поле статора умовно зображене у вигляді полюсів постійного магніта, які обертаються з частотою n1. Обмотка ротора короткозамкнена. Поле статора при обертанні перетинає провідники обмотки ротора і наводить в них ЕРС. Так як обмотка ротора замкнена, то в провідниках цієї обмотки […]

Магнітні поля і ЕРС асинхронної машини.

Під дією підведеної до фаз обмотки статора напруги U1 в них виникають струми її, що створюють обертове магнітне поле. Більша частина цього поля (потік Ф1) зчіплюється як з обмоткою ротора, так і з обмоткою статора і називається основним потоком обмотки статора. Менша частина поля статора (потік Фs1) зчіплюється лише з витками обмотки статора (рис 1.1.14) […]

Схеми заміщення. Струм ротора.

Так як основні рівняння асинхронної машини аналогічні рівнянням трансформатора, наванта-женого на активний опір r’2(1-s)/s, то також, як і трансформатор, асинхрон-на машина має електричну схему заміщення (рис. 1.1.16), аналогічну схемі заміщення трансформатора, навантаженого опором r’2(1-s)/s.

Головні енергетичні відношення. Енергетична діаграма.

Представимо обертове магнітне поле асинхронного двигуна у вигляді поля двох полюсів магніта, що обертаються в просторі з синхронною кутовою швидкістю (рис.1.1.18) В провідниках замкненої обмотки ротора при обертанні полюсів будуть наводитися струми. Від взаємодії поля полюсів з струмами ротора виникнуть електромагнітні сили Fем під дією яких ротор буде обертатися в той же бік, що ї […]

Електромагнітний момент асинхронного двигуна. Механічні характеристики.

Підставивши у вираз (1.1.44) значення струму I2’ з (1.1.33), знайдемо залежність електромагнітного моменту від параметрів двигуна: (1.1.45) Так як параметри r1, r2’, x1, x2’ асинхронного двигуна при роботі з різними частотами обертання залишаються практично постійними, так же як і синхронна частота обертання ω1, то величина електромагнітного момента М змінюється лише від напруги мережі U1 і […]

Статична стійкість роботи асинхронного двигуна

На рис.1.1.24 представлені механічна характеристика асинхронного двигуна М=f(n2) і характеристика Мс=f(n2) механізма, що приводиться в обертання. Точки перетину 1 і 2 цих характеристик відповідають рівності обертового моменту двигуна статичному моменту опору механізма, тобто роботі двигуна з постійною частотою обертання. Але робота двигуна в точках 1 і 2 далеко не однакова. Точка 1 відповідає стійкій роботі […]

Робочі характеристики трифазних асинхронних двигунів

На рис. 1.1.25 представлені робочі характеристики асинхронного двигуна. Характеристика двигуна n2=f(Р2) являє собою криву, слабо нахилену до вісі абсцис. Пояснюється це тим, що навіть при номінальному навантаженні, як правило, не перевищує 18%. Робота двигуна при невеликому ковзанні досить економічна, так як електричні втрати в роторі пропорційні ковзанню [див. (1.1.40)].

Регулювання частоти обертання

Частота обертання ротора асинхронного двигуна визначається виразом n2=60f1(1-s)/p, з якого випливає, що частоту обертання асинхронних двигунів можна регулювати зміною будь-якої з трьох величин: ковзання, частоти струму в статорі або кількості пар полюсів в обмотці статора.

Принцип дії однофазного асинхронного двигуна

Однофазні асинхронні двигуни – це звичайні двигуни невеликої потужності, які широко використовуються в пристроях автоматики і різних побутових приладах. За конструкцією вони майже не відрізняються від трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором. Різниця полягає в тому, що на сердечнику статора однофазного двигуна укладена однофазна обмотка, яка займає 2/3 пазів сердечника. Рис 2.1 Однофазна обмотка статора

Пуск однофазного асинхронного двигуна

Для створення пускового момента в однофазному асинхронному двигуні необхідно, щоб обмотка статора створювала обертове магнітне поле, яке можна отримати, якщо на статорі двигуна крім головної (робочої) обмотки А, що займає 2/3 пазів сердечника, в решта 1/3 пазів розташувати допоміжну (пускову) обмотку В. При цьому вісі обмоток повинні бути зміщені в просторі відносно один від одного […]

Порівняння властивостей фазозміщуючих елементів

На рис. 2.6. зображені схема ввімкнення і векторна діаграма струмів однофазного двигуна, з якої видно, що якщо робоча і пускова обмотки однакові, то при відсутності якого-небудь фазозміщуючого елемента в колі пускової обмотки струми співпадають по фазі, так як різниця кутів здвигу фаз jА і jB цих струмів відносно напруги b = jА – jB = […]

Асинхронні конденсаторні двигуни

Асинхронний конденсаторний двигун має на статорі двохфазну обмотку. Вона являє собою дві однофазні обмотки, які займають однакову кількість пазів зсунуті в просторі відносно один одного на кут 90 ел.град. Ротор двигуна виготовляється короткозамкненим. Якщо обмотку статора цього двигуна ввімкнути в мережу з симетричною двохфазною напругою , то вона створить кругове обертове поле і ротор двигуна […]

Однофазний асинхронний двигун з екранованими полюсами

Однофазний асинхронний двигун з екранованими полюсами (рис. 2.15) складається з шихтованого статора 1, на явно виражених полюсах 3 якого розташовується однофазна обмотка у вигляді послідовно з’єднаних катушок 2, і короткозамкненого ротора 5. Кожний полюс двигуна поділяється на дві нерівні частини повздовжним пазом. Як правило, меншу частину полюса займає мідний короткозамкнений виток 4 (екран). Для створення […]

Використання трифазного асинхронного двигуна для роботи від однофазної мережі

Трифазні асинхронні двигуни можуть бути використані для роботи від однофазної мережі. На рис. 2.17 і 2.18 представлені найбільш розповсюджені схеми ввімкнення трифазних двигунів. В схемах, приведених на рис. 2.17, дві фази обмотки статора з’єднані послідовно, їх використовують в якості головної обмотки А, а третю фазу – в якості допоміжної пускової обмотки В. Рис 2.17 Схеми […]

Двигуни з ротором, що котиться

При необхідності отримати невеликі частоти обертання (без механічних редукторів) можна використати тихохідний двигун з ротором, що котиться. Для пояснення принципу дії цього двигуна представимо, що всередині статора розташований феромагнітний циліндричний ротор, який доторкається до поверхні статора в точці А (рис. 2.20, а). Припустимо, що магнітне поле в проміжку між статором і ротором Вd=f(a) несиметричне і […]

Асинхронні двигуни, теорія

В наш час в якості виконавчих двигунів змінного струму використовують переважно асинхронні двигуни. Рис.3.1. Схема асинхронного виконавчого двигуна За конструкцією асинхронні виконавчі двигуни являються двофазними (рис.3.1). Двигуни мають на статорі дві обмотки, зсунуті в просторі на 90 ел. град, одна з яких при роботі двигуна постійно знаходиться під напругою і називається обмоткою збудження ОЗ; на […]

Самохід і шляхи його усунення

Двигун має самохід, якщо його ротор обертається при відсутності сигналу керування (aе=0, sinb=0, a=0). На практиці зустрічаються два види самоходів: принциповий параметричний самохід, причиною якого являється неправильний розрахунок при проектуванні двигуна, і технологічний самохід, який з’являється внаслідок неякісного виготовлення двигуна. Параметричний самохід, як правило, проявляється при знятті сигналу керування у двигуна, що працює з малим […]

Пристрій асинхронного виконавчого двигуна з порожнистим немагнітним ротором

Двигуни з порожнистим немагнітним ротором в наш час являються досить розповсюдженими виконавчими двигунами змінного струму. Головна перевага їх – малоінерційність, що досягається особливістю конструкції ротора. Порожнистий немагнітний ротор виконується у вигляді тонкостінного алюмінієвого стакана і не має сердечника. Така конструкція володіє малим моментом інерції і забезпечує досить важливу властивість – швидкодію. Двигуни з порожнистим немагнітним […]

Характеристики асинхронного виконавчого двигуна з порожнистим немагнітним ротором

Про робочі властивості асинхронних виконавчих двигунів з порожнистим ротором прийнято судити по їх характеристикам, головними з яких являються: 1. Механічні характеристики – залежності обертового моменту М від частоти обертання n2 при постійному сигналі керування: M = f(n2) при Uк = const або b = const . 2. Регулюючі характеристики – залежності частоти обертання n2 від […]

Асинхронний виконавчий двигун з короткозамкненим ротором, що має обмотку у вигляді білчиної клітки

В схемах автоматики, механізм, що приводиться в обертання, володіє значним моментом інерції і швидкодія системи не грає важливої ролі, не має необхідності в малоінерційних виконавчих двигунах. В цих системах з успіхом використовується асинхронні виконавчі двигуни з короткозамкненим ротором (рис. 3.9, а). Постійна часу цих двигунів складає 0,2 ¸ 1,5 с. Рис.3.9. Асинхронний виконавчий двигун наскрізної […]

Асинхронні тахогенератори

В схемах автоматики асинхронні тахогенератори виконують такі ж функції, як і тахогенератори постійного струму. Вони також діляться на точні, призначені для роботи в диференційних і інтегруючих схемах, і менш точні, призначені для слідкуючих систем в колах зворотнього зв’язку за швидкістю. На відміну від тахогенераторів постійного струму асинхронні тахогенератори являються безконтактними (не мають ковзаючих контактів), а […]

Асинхронний виконавчий двигун з порожнистим феромагнітним ротором

Поряд з двигунами, що мають порожнисті немагнітні і короткозамкнені ротори, в якості виконавчих, а також силових двигунів використовуються асинхронні двигуни з порожнистими феромагнітними роторами. Рис.3.12. Шляхи потоку в двигуні з порожнистим феромагнітним ротором

Електромеханічна постійна часу асинхронних виконавчих двигунів

Електромехенічна постійна часу асинхронних виконавчих двигунів може бути визначена аналогічно електромеханічній постійній часу (с) виконавчих двигунів постійного струму: Тмех = JW0 / Mпуск. (3.5)

Призначення та будова обертових трансформаторів

Обертові (поворотні) трансформатори (ОТ) призначені для одержання перемінної напруги, що залежить від кута повороту ротора по призначенню ОТ ставляться до інформаційних електричних машин і застосовуються в системах автоматичного регулювання в якості вимірювальних елементів (датчиків кута) для виміру розбіжностей між двома обертовими осями. У обчислювальних пристроях обертовий трансформатори використовують при вирішенні різноманітних математичних задач, пов’язаних із […]

Синусно-косинусний обертовий трансформатор

Синусно-косинусний обертовий трансформатор у синусному режимі. У цьому режимі роботи використовується тільки одна обмотка ротора – синусна w2 ( рис.2.3, а). При включенні в мережу обмотки збудження w1 у ній з’являється струм І1, що створює магнітний потік збудження ФВ.

Лінійний обертовий трансформатор

Залежність вихідної напруги U2 лінійного обертового трансформатора від кута повороту ротора a має вигляд U2 = , (2.18) де m – постійна величина, обумовлена магнітними й електричними параметрами ЛОТ.

Трансформаторна система дистанційної передачі кута на обертових трансформаторах

Обертові трансформатори, аналогічно сельсинам, можна використовувати в трансформаторній системі дистанційної передачі кута. На рис.2.6 показана принципова схема такої передачі. В якості датчика Д і приймача /7 застосовані обертові трансформатори СКОТ. При подачі напруги U1 на обмотку збудження w1Д у ОТ – давачі виникає пульсуючий магнітний потік Ф1. Становище обмоток ротора ОТ-давача залежить від кута aД […]

Магнітне поле синхронного генератора при холостому ході і при навантаженні. Реакція якоря

Якщо синхронний генератор працює в режимі холостого ходу, то струм в обмотці статора відсутній і в генераторі діє лише одна МРС, що створюється струмом обмотки збудження (ротора) Fз. Ця МРС створює в магнітній системі генератора магнітний потік збудження, напрямлений по вісі полюсів ротора і що обертається разом з ротором з частотою n1. При підключенні навантаження […]

Синхронні генератори

Синхронними машинами називаються електричні машини змінного струму, у яких магнітне поле, створене обмоткою змінного струму, обертається в просторі з тією ж частотою, що і ротор, тобто синхронно з ротором. В наш час більшість електричної енергії змінного струму виробляється з допомогою синхронних генераторів. Генератори, що приводяться в обертання гідротурбінами, називаються гідрогенераторами. На теплових станціях з допомогою […]