Оптоелектронні матричні процесори з керуючими операторами

Якщо маємо n змінних х₁, х₂…х_n , то значення будь-якої функції F_j (х₁, х₂…х_n) може бути подано у диз’юнктивно-параметричній формі, тобто за допомогою логічної диз’юнкції елементарних кон’юнкцій вхідних інформаційних операндів х₁, х₂…х_n:

F_j (х₁, х₂…х_n)=,

:

:

:

Y_i – набір керуючих сигналів, поданих у вигляді бінарних матриць, які відповідають дозволу і-ї кон’юнкції.

Т_і – набір інформаційних сигналів, поданих також у вигляді бінарних матриць і сформований за вказаними правилами.

За такою ідеєю було запропоновано реалізацію гібридного оптоелектронного процесора В.М.Морозом. Запропонована схема працює в пара фазному коді і має вигляд:

1 – голографічна пам’ять операторів;

2 – цифрові оптично-керовані транспаранти;

3 – багатоканальний оптоелектронний комутатор цифрових картин;

4 – сигнал керування із блоку керування;

5 – інформація із комутатора цифрових картин;

6 – результат; Л1,Л2 – коліматори; ЛГ – газовий лазер.

Принцип збережених таблиць операторів полягає в тому, що кожної логічної операції є свій оператор чи набір операторів, які не залежать від вхідних операторів. Ці таблиці зберігаються в голографічній пам’яті.

Основним вузлом процесора є оптично-керований транспарант в якому реалізується взаємодія керуючого оператора з проміжними чи вхідними даними. Оператори та вхідні дані зберігаються у вигляді Фур’є-голограм та в голографічному запам’ятовуючому пристрої зі сторінковою організацією в війковому коді.

ОКТ1 виконує функцію підсилювача вхідних світлових сигналів. Інші ОКТ виконують перетворення сторінок відповідно оптичних зображень керуючих операторів, які поступають на їх входи та даних, які передаються із голографічної пам’яті.

На той момент продуктивність системи розмірність 32х32 складала 10⁶ операцій/с.