Робота магнітних підсилювачів заснована на використанні властивостей феромагнітних матеріалів. Нагадаємо ці властивості, відомі з курсу фізики. Якщо по обмотці, розташованій на осерді з феромагнітного матеріалу, протікає електричний струм, то в осерді виникає магнітне поле. Це магнітне поле в осерді характеризується напруженістю Н і магнітною індукцією В. Напруженість магнітного поля Н створюється струмом, що проходить по […]
Архивы рубрик:Магнітні підсилювачі
Теорія ідеального магнітного підсилювача
Теоретично магнітний підсилювач можна розглядати як змінну індуктивність, величина якої залежить від струму управління. У зв’язку з нелінійністю кривої намагнічування змінний струм, що протікає вздовж робочої обмотки, містить вищі гармоніки. Розрахунки для кіл з такими струмами дуже складні. Тому для математичного аналізу роботи магнітного підсилювача роблять різноманітні спрощення (припущення), що не вносять суттєвих похибок, але […]
Основні схеми, параметри і характеристики нереверсивних магнітних підсилювачів
Простежимо шляхи магнітних потоків в обох осердях магнітного підсилювача, зображеного на рис. 2.1.7. Магнітні потоки обмотки управління Фу в сусідніх стержнях направлені в одну сторону, а магнітні потоки робочої обмотки Фр – в протилежні сторони. Тому обмотку управління можна виконувати не у вигляді двох секцій (по одній на кожному осерді), а загальної – що охоплює […]
Магнітний підсилювач з зовнішнім зворотним зв’язком
Типові схеми магнітних підсилювачів з зовнішнім зворотним зв’язком наведені на рис. 2.2.1. Ці магнітні підсилювачі окрім робочої обмотки wр і обмотки управління wу мають спеціальну обмотку зворотного зв’язку wзз, на яку подається сигнал з виходу підсилювача.
Магнітні підсилювачі з зворотним зв’язком
Характеристики магнітного підсилювача можуть бути значно покращенні за рахунок введення додаткового впливу, що залежить від струму або напруги на виході підсилювача. Такий вплив, що подається з виходу підсилювача на його вхід, називається зворотним зв’язком. В магнітних підсилювачах розрізняють позитивний і негативний, зовнішній і внутрішній, жорсткий і гнучкий зворотний зв’язок.
Магнітні підсилювачі з внутрішнім зворотним зв’язком
В розглянутих вище магнітних підсилювачах зі спеціальною обмоткою зворотного зв’язку позитивний зворотний зв’язок проявлявся в тому, що в осердях магнітного підсилювача окрім постійного підмагнічування від струму управління створювалося ще одне постійне магнітне поле, пропорційне струму (або напрузі) навантаження. Такий же ефект досягається і в підсилювачах з внутрішнім зворотним зв’язком — постійне магнітне поле створюється за […]
Реверсивні магнітні підсилювачі
Реверсивні магнітні підсилювачі відрізняються тим, що при зміні полярності вхідного сигналу (струму керування) змінюється полярність вихідного сигналу (струму навантаження). Реверсивні магнітні підсилювачі можуть живити навантаження постійного або змінного струму. В останньому випадку, в залежності від полярності струму керування, змінюється на 1800 фаза вихідної напруги. Статична характеристика реверсивного магнітного підсилювача показана на рис. 2.3.1. Вона має […]
РМП з виходом на змінному струмі
Диференціальна схема реверсивного магнітного підсилювача без зворотного зв’язку показана на рис. 2.3.3. Два однакових однотактних підсилювача МП1 і МП2 з послідовно з’єднаними робочими обмотками живляться від вторинної обмотки диференційного трансформатора Тр. Навантаження Zн включається між середніми точками вторинної обмотки
РМП з виходом на постійному струмі
В реверсивному магнітному підсилювачі з вихідним постійним струмом при зміні полярності вхідного сигналу струм в навантаженні змінює напрямок на зворотний. Такі підсилювачі виконуються за диференціальною схемою, тобто струм в навантаженні є різниця двох випрямлених струмів.
Зворотний зв’язок в реверсивних магнітних підсилювачах
Зворотний зв’язок в реверсивних магнітних підсилювачах може бути зовнішній і внутрішній.
Основи розрахунку магнітних підсилювачів
Одним з основних питань при розрахунку магнітного підсилювача є визначення його габаритів. Габарити всього підсилювача та його осердь визначаються значеннями потужності навантаження, коефіцієнта підсилення, допустимого нагріву і магнітним режимом осердя. Якщо вибрати провід з високотемпературною ізоляцією або вжити заходів для інтенсивного охолоджування підсилювача (наприклад, за рахунок обдуву або радіаторів), то габарити підсилювача можна істотно зменшити. […]
Багатокаскадні магнітні підсилювачі
Для одержання великих коефіцієнтів підсилення використовується послідовне з’єднання декількох магнітних підсилювачів. У цьому випадку вихідний сигнал попереднього підсилювача є вхідним сигналом наступного. Таке з’єднання підсилювачів називають каскадним, а кожний із підсилювачів – каскадом. Електромагнітний пристрій у цілому називають багатокаскадним магнітним підсилювачем. Загальний коефіцієнт підсилення багатокаскадного магнітного підсилювача дорівнює добутку коефіцієнтів підсилення окремих каскадів. Число окремих […]
Швидкодійні магнітні підсилювачі
До швидкодійних відносять магнітні підсилювачі, стала часу яких менша тривалості періоду змінної напруги живлення. Якщо в звичайних підсилювачах на інерційність впливає головним чином коло управління, то в швидкодійних підсилювачах необхідно враховувати запізнення й у робочому колі. Висока швидкодія в магнітних підсилювачах (в одному каскаді) може бути забезпечена лише при використанні високоякісних матеріалів для осердь. До […]
Операційні магнітні підсилювачі
Операційні підсилювачі призначені для використання у вимірювальних, моделювальних і обчислювальних системах автоматики. Головна вимога, яка пред’являється до них – це висока стабільність параметрів: сталість коефіцієнта підсилення і відсутність дрейфу нуля. Найбільш широко застосовуються напівпровідникові операційні підсилювачі. Проте і магнітні операційні підсилювачі мають певні переваги. Зокрема, за допомогою магнітного підсилювача значно простіше виконувати таку операцію як […]
Трифазні магнітні підсилювачі
Трифазні магнітні підсилювачі звичайно використовуються для управління виконавчими пристроями систем автоматики при живленні від промислової мережі трифазного змінного струму. Вони можуть живити навантаження змінного або постійного струму. Трифазні магнітні підсилювачі з вихідним змінним струмом найчастіше застосовуються для регулювання частоти обертання трифазних асинхронних електродвигунів (це, до речі, найбільш поширений споживач електроенергії в народному господарстві) і для […]
Магнітні модулятори
Магнітні модулятори (ММ) призначені для перетворення постійної напруги (або струму) у пропорційну їй змінну напругу (або струм). Необхідність у такому перетворенні виникає при вимірюванні малих сигналів постійного струму або напруги, що не можуть бути безпосередньо подані на вимірювальні або виконавчі пристрої без попереднього підсилення. У той же час безпосереднє підсилення сигналів постійного струму електронними і […]
Магнітні модулятори з вихідним змінним струмом основної частоти
Як магнітний модулятор з вихідним змінним струмом основної частоти (тобто рівній частоті джерела живлення) можна використовувати будь-яку з розглянутих у гл. 2.3. схем двотактних магнітних підсилювачів: диференціальну, мостову або трансформаторну. Вибір між тією або іншою схемою робиться в залежності від потужності сигналу управління і необхідного коефіцієнта підсилення за напругою.
Магнітні модулятори з вихідним змінним струмом подвійної частоти
При розгляданні процесів, що проходять в ідеальному магнітному підсилювачі, зазначалося, що струм управління можна уявити як суму постійної і змінною складових, причому змінна складова змінюється з частотою, що вдвічі перевищує частоту живлення. Якщо постійна складова обумовлена сигналом управління Iу, то змінна складова виникає внаслідок трансформації струму з кола навантаження. ЕРС подвійної частоти, яка трансформується з […]
Магнітні модулятори з вихідним імпульсним сигналом
Поряд із магнітними модуляторами, що мають вихідний змінний струм основної або подвійної частоти, застосовуються модулятори з вихідним імпульсним сигналом. Під імпульсом звичайно розуміється електричний сигнал у вигляді струму або напруги, що протягом деякого проміжку часу залишається незмінним за полярністю, але змінюється за розміром. Потім до надходження чергового імпульсу струм і напруга дорівнюють нулю. Форма імпульсу […]
Магнітомодуляційні давачі магнітних величин
Раніше були розглянуті електричні давачі неелектричних величин, що використовуються в системах автоматики. У цьому параграфі даються короткі відомості про давачі, які використовуються для вимірювання зовнішніх магнітних полів. Ці елементи автоматики зручніше вивчати не в спеціальному розділі, присвяченому давачам, а в главі, присвяченій магнітним модуляторам, оскільки магнітомодуляційний давач (який називають також ферозондом) є, по суті, магнітним […]
Схеми та принцип дії безконтактних магнітних реле
Безконтактні магнітні реле (БМР) призначені для вмикання різноманітних пристроїв при подачі сигналу управління. Таким чином, вони використовуються з тією ж метою, що і звичайні електромагнітні реле. Але якщо вмикання навантаження за допомогою електромагнітних реле відбувається за рахунок замикання електричних контактів, то в безконтактних реле вмикання навантаження відбувається за рахунок значної і дуже швидкої зміни опору. […]
Перехідні процеси в безконтактних магнітних реле
Важливою перевагою безконтактних магнітних реле в порівнянні з звичайними електромеханічними реле є більш висока швидкодія. Розглянемо, як відбувається зміна в часі струмів в обмотках магнітного реле на графіках, наведених на рис. 2.7.3. Тут показані криві зміни струму управління Іу і струму навантаження Ін при зміні вхідного сигналу Uу, що викликає стрибкоподібну зміну (зменшення) струму в […]
Основи розрахунку і конструювання безконтактних магнітних реле
Розрахунок безконтактного магнітного реле проводять в тій же послідовності, що і розрахунок звичайного магнітного підсилювача. Вихідними даними для розрахунку є опір навантаження Rн, струми навантаження (максимальний Ін мах і мінімальний Ін min), частота джерела живлення f, струми обмотки управління (струм спрацьовування Іспр і струм відпускання Івідп), необхідна швидкодія (час відпускання tвідп і час спрацьовування tспр). […]