Дослідження поворотного трансформатора

Мета роботи – практично освоїти збирання і експериментальне до­слідження різних схем підключення поворотних трансформаторів і отрима­ти підтвердження теоретичним знанням, що одержані на лекціях, по впли­ву окремих параметрів схеми на якість відтворення функцій.

Дослідження синхронного реактивного конденсаторного двигуна

Мета роботи – вивчити устрій синхроного реактивного конденсаторного мікродвигуна і оволодіти досвідом експериментального дослід­ження його основних характеристик і одержати експериментальне підтвер­дження теоретичних знаннь про властивості реактивних синхронних дви­гунів.

Дослідження асинхронного тахогенератора

Мета роботи – вивчити конструкцію та принцип дії асинхронного тахогенератора, способи експериментального дослідження його характе­ристик і визначення основних його параметрів.

Дослідження тахогенератора постійного струму

Мета роботи – вивчити конструкцію та принцип дії тахогенерато­ра постійного струму. Експериментальні способи зняття його характе­ристик і визначення основних похибок роботи.

Дослідження паралельного і послідовного способів збудження двигуна постійного струму

Мета роботи – вивчити схеми підключення двигуна постійного струму при паралельному і послідовному способі його збудження ; оволодіти експериментальними методами визначення його регулювальних та робочих характеристик ; вияснити особливості роботи двигуна при різних спосо­бах збудження.

Дослідження пуску та гальмування електродвигуна постійного струму

Мета роботи – ознайомитись з основними схемами пуску та гальму­вання електродвигуна постійного струму ; параметрами, характеризуючи­ми динамічний процес розгону та гальмування електродвигунів, а також шляхами покращення їх динамічних властивостей.

ДПТ

Мета роботи: вивчити конструкцію промислових зразків електродвигунів постійного струму (ДПТ), вживаних в автоматиці, фізичні основи їх роботи, і з’ясувати суть технічних даних, наведених в довідковій літературі для виконання інженерних розрахунків засобів автоматики з ДПТ.

Рівняння руху електроприводу

Режим роботи електроприводу при постійних моменті опору і частоті обертання називається усталеним режимом. Навантаження двигуна в усталеному режимі називається статичним. Статичне навантаження привідного двигуна визначається статичним моментом навантаження , що дорівнює сумі статичного моменту навантаження від робочої машини і моменту тертя , зумовленого силами тертя в передаючому пристрої (редукторі):

Вибір електродвигуна

Вибір двигуна до електроприводу полягає у визначенні типу двигуна і його номінальних даних; потужності, номінальних значень напруги і частоти обертання, перевантажувальної здатності і т.д. Правильний вибір привідного двигуна забезпечує електроприводам тривалу надійну роботу в усіх заданих режимах. Вибір двигуна пов’язаний з забезпеченням цілої низки вимог, обумовлених параметрами мережі живлення, способом монтажу двигуна, зовнішніми умовами його […]

Перехідні процеси в електроприводі

У процесі роботи електроприводу змінюються режими його роботи, обумовлені пуском і гальмуванням привідного двигуна, змінами навантаження з боку робочої машини, регулюванням частоти обертання і зміною напрямку обертання, коливаннями напруги в мережі живлення і т.д. Перехід електроприводу з одного усталеного стану, який характеризується визначеними значеннями обертового моменту, частотою обертання, величиною струму, споживаного двигуном, в інший усталений […]

Нагрівання і номінальні режими роботи електродвигунів

Усі види втрат потужності в двигуні перетворюються в теплоту, що частково віддається в навколишнє середовище, а частково йде на нагрівання двигуна. Якщо умовно вважати, що нагрівання відбувається рівномірно по усьому об’єму двигуна, а теплота однаково розсіюється по усій його поверхні, то рівняння теплового балансу

Основні поняття та визначення

Електропривід – це пристрій для приведення в дію робочих машин, що складається із привідного електродвигуна, апаратури керування і передаточного пристрою. Якщо приводний електродвигун одержує електроенергію через перетворювач (наприклад, випрямляч), то і цей перетворювач входить в сукупність елементів, що складають електропривід.

Електричні виконавчі механізми

Електричний виконавчий механізм – це силовий елемент системи автоматичного керування, який переміщує регулюючий орган відповідно до керуючих сигналів цієї системи. Регулюючі органи – це пристрої, спроможні змінювати режим роботи регульованого об’єкту. Приклади регулюючих органів: переміщуюючі різного роду заслонки, вентилі, клапани й інші запорні і регулюючі елементи, спроможні змінювати кількість енергії або функціонуючої речовини, що надходить […]

Електроприводи для систем автоматичного керування

Система автоматичного керування об’єктом призначена для зміни по заданій програмі або підтримці на визначеному рівні якогось параметру цього об’єкта. Наприклад, система автоматичного керування просторовим становищем функціонуючого органу (керма літака або судна) або система для підтримки температури і т.д. Така система складається з декількох взаємозалежних пристроїв, охоплених ланцюгами зворотнього зв’язку (рис.3.2.1): задаючог пристрою ЗП, керуючого пристрою […]

Електроприводи промислових роботів

Електричний привід у промислових роботах за останні роки одержує все більш широке застосування, що пояснюється рядом його переваг у порівнянні з гідро- та пневмоприводами. Електроприводи прості в експлуатації, мають більш низький рівень шуму, у них відсутні трубопроводи.

Електроприводи з безконтактними перетворювачами напруги

Сучасні автоматизовані електроприводи характеризуються застосуванням безконтактних керуючих пристроїв, що працюють без розриву ланцюга електричного струму. Безконтактні керуючі пристрої, у порівнянні з контактними, мають значно великий термін служби і не потребують догляду в процесі експлуатації. У автоматизованому електроприводі застосовуються два види безконтактних пристроїв – магнітні підсилювачі і напівпровідникові елементи.

Схеми автоматизованого електроприводу

Пуск, зупинка, реверсування і зміна частоти обертання електроприводу пов’язані з необхідністю переключення у ланцюгах живлення і керування електродвигуна. У найпростішому випадку ці переключення можуть бути виконані вручну. Проте сучасні процеси керування об’єктами, що рухаються, настільки швидкоплинні, що людина, в силу своїх обмежених фізичних і психічних можливостей, не в стані впоратись з ними з необхідною точністю […]

Схеми релейно-контакторного керування електродвигунами

Розглянемо схему керування пуском трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором за допомогою нереверсивного контакту Л (рис.3.3.2). При натисканні кнопки “Пуск” замикається ланцюг живлення обмотки контакту Л, що спрацьовує і своїми силовими контактами Л підключає до мережі обмотку статора двигуна М. Одночасно замикаються контакти 3-5 цього контакту, шунтуючи кнопку “Пуск”, чим забезпечується живлення обмотки контакту Л […]

Слідкуючий електропривід

Слідкуючим електроприводом називають електричну систему автоматичного відтворення кутових зміщень за допомогою силового виконавчого механізму. Слідкуючий електропривід – це замкнута система з жорстким зворотнім зв’язком за положенням. Від інших видів автоматизованого електроприводу він відрізняється відсутністю заданої програми.

Електропривід змінного струму з частотним керуванням

Для підтримки на високому рівні енергетичних показників і перевантажувальної здатності регульованих двигунів необхідно одночасно зі зміною частоти струму f1 змінювати напругу, яка підводиться до обмотки статора напруга U1. Якщо регулювання частоти обертання двигуна відбувається при незмінному навантажувальному моменті на валУ двигуна, то напруга, яка підводиться до двигуна, повинна змінюватися пропорційно зміні частоти, струму, тобто Uвих […]

Електропривід із програмним керуванням

Програма керування яким-небудь процесом містить інформацію про послідовність і характер дій, що повинні бути виконані виконавчими органами виробничого механізму. Найбільш досконалий вид програмного управління – числове програмне керування (ЧПК), коли програма задається у виді чисел, що визначають послідовність операцій, величину і швидкість переміщення робочого органу й інші відомості.

Синхронний електропривід

Синхронний електропривід призначений для забезпечення синхронного обертання декількох електродвигунів, що знаходяться на значній відстані один від одного, так що їх кінематичний зв’язок стає неможливим. Таким чином, синхронний електропривід замінює загальний вал, що механічно зв’язував би всі електродвигуни. Тому синхронний електропривід часто називають електричним валом. На рис.3.3.19, а зображена схема синхронного електроприводу, що містить два трифазні […]