Мета роботи – практично освоїти збирання і експериментальне дослідження різних схем підключення поворотних трансформаторів і отримати підтвердження теоретичним знанням, що одержані на лекціях, по впливу окремих параметрів схеми на якість відтворення функцій.
Архивы рубрик:Елементи та пристрої систем управління автоматики
Дослідження синхронного реактивного конденсаторного двигуна
Мета роботи – вивчити устрій синхроного реактивного конденсаторного мікродвигуна і оволодіти досвідом експериментального дослідження його основних характеристик і одержати експериментальне підтвердження теоретичних знаннь про властивості реактивних синхронних двигунів.
Дослідження асинхронного тахогенератора
Мета роботи – вивчити конструкцію та принцип дії асинхронного тахогенератора, способи експериментального дослідження його характеристик і визначення основних його параметрів.
Дослідження тахогенератора постійного струму
Мета роботи – вивчити конструкцію та принцип дії тахогенератора постійного струму. Експериментальні способи зняття його характеристик і визначення основних похибок роботи.
Дослідження паралельного і послідовного способів збудження двигуна постійного струму
Мета роботи – вивчити схеми підключення двигуна постійного струму при паралельному і послідовному способі його збудження ; оволодіти експериментальними методами визначення його регулювальних та робочих характеристик ; вияснити особливості роботи двигуна при різних способах збудження.
Дослідження пуску та гальмування електродвигуна постійного струму
Мета роботи – ознайомитись з основними схемами пуску та гальмування електродвигуна постійного струму ; параметрами, характеризуючими динамічний процес розгону та гальмування електродвигунів, а також шляхами покращення їх динамічних властивостей.
Визначення ККД машини постійного струму методом холостого ходу
Мета роботи – Набути практичних ниваків по визначенню ККД машини постійного струму методом холостого ходу; одержати експериментальне підтвердження теоретичних знань про види втрат в машині постійного струму, їх залежності від навантаження машини, а також залежності ККД машини від навантаження.
Дослідження електромеханічних елементів автоматики
Мета роботи – вивчити пристрій і принцип дії трьох електромеханічних елементів автоматики: електромагнітного реле постійного струму, поляризованого реле та герконового реле; навчитися експериментально визначити їх енергетичні і часові параметри, освоїти засоби їх зміни.
Дослідження трансфлюксора
Мета роботи – вивчити принцип дії трансфлюксора, методику дослідження його основних характеристик; визначити діапазони зміни вхідних і вихідних сигналів трансфлюксора як запам”ятовуючого елемента обчислювальних пристроїв.
Дослідження імпульсних трансформаторів на кільцевих осердях
Мета роботи – вивчити принцип дії і методику визначення основних параметрів малогабаритних імпульсних трансформаторів на ферритових кільцевих осердях.
Дослідження імпульсного перемагнічування феррита з прямокутною петлею гістерезіса
Мета роботи – вивчити основні квазістатичні характеристики, динамічні характеристики на змінному струмі і динамічні імпульси характеристики тороїдальних ферритових осердь з прямокутною петлею гістерезіса (ППГ) для пристроїв автоматики і обчислювальної техніки.
Дослідження реверсивного магнітного підсилювача
Мета роботи – вивчити принцип дії, основні характеристики і параметри реверсивного МП на базі диференціальної схеми.
Магнітний підсилювач з самонасиченням
Мета роботи – вивчити основні режими роботи, характеристики і параметри МП з самонасиченням на прикладі однотактної мостової схеми з виходом постійного струму.
Дослідження магнітного підсилювача із зворотнім зв’язком
Мета – вивчити різні схеми введення зворотнього зв’язку в МП і їх характеристики.
Дослідження простого (однотакного) магнітного підсилювача
Мета роботи – вивчити принцип дії, основні закономірності роботи, параметри і статичні характеристики простішого магнітного підсилювача.
Електромагнітний перетворювач напруги
ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ НАПРУГИ. Мета роботи – вивчення принципу дії електромагнітного перетворювача напруги для систем автоматичного управління і регулювання, освоєння методики експериментального дослідження його основних характеристик і параметрів.
Дослідження процесів одночасного намагнічування осердь магнітних підсидювачів
Дослідження процесів одночасного намагнічування осердь МАГНІТНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ Мета роботи – вивчити методику зняття характеристик одночасного намагнічування осердь магнітних підсилювачів змінним І постійним магнітними полями.
Дослідження трифазно магнітоелектричної синхронної машини
Мета роботи: дослідження трифазної явнополюсної, магнітоелектричної синхронної машини. Зміст роботи 1. Зняття робочих характеристик машини в руховому режимі. 2. Зняття залежності споживаної з мережі потужності від потоку порушення машини.
ДПТ
Мета роботи: вивчити конструкцію промислових зразків електродвигунів постійного струму (ДПТ), вживаних в автоматиці, фізичні основи їх роботи, і з’ясувати суть технічних даних, наведених в довідковій літературі для виконання інженерних розрахунків засобів автоматики з ДПТ.
Дослідження трифазної асинхронної машини з короткозамкненим ротором.
Мета: Дослідження трифазної асинхронної машини з короткозамкненим ротором. 1. Зняття механічної характеристики машини в руховому та генераторному режимах. 2. Зняття робочих характеристик машини в руховому режимі.
Поляризація електромагнітних хвиль
Поляризацією називається впорядкування вектору напруженості електричного поля Е хвилі в одному напрямку. В природному світлі вектори Е та В орієнтовані хаотично, тобто наприклад для вектора Е представлені всі напрямки коливань в площині, перпендикулярній до напрямку розповсюдження. Рис 1
Граничні умови для нормальних і тангенційних складових векторів електричного та магнітного полів
Граничні умови для нормальних складових магнітного поля Оскільки для магнітного поля справедливий закон нерозривності силових ліній, то або .
Закон індукції Фарадея. Друге рівняння Максвела
Явище електромагнітної індукції полягає в тому, що змінне в часі магнітне поле, що перетинає площину проводячого витка, створює на його кінцях різницю потенціалів. друге рівняння Максвела є узагальненням закону індукції Фарадея.
Вектори магнітної індукції В, намагнічуваності М і напруженості манітного поля Н
Магнітне поле прямолінійного провідника зі струмом I характеризується напруженістю магнітного поля (А/м): H = I/(2pr), де r- відстань від провідника до точки, в якій визначається напруженість. Поряд з напруженістю магнітне поле характеризується магнітною індукцією B (Тл), яка визначається для рівномірного поля виразом: B = Ф/S, де S – площа, через яку проходить магнітний потік.
Теорема Остроградського – Гауса
Визначимо потік напруженості поля електричних зарядів q1, q2, q2, … qn крізь деяку замкнуту поверхню, яка оточує ці заряди (Рис 1). Будемо вважати потік від’ємним, якщо він направлений всередину поверхні; в іншому випадку будемо вважати його додатнім.
Магнітний потік
Магнітним потоком (потоком вектора магнітної індукції) через площадку dS називається скалярна фізична величина, яка дорівнює: де Bn=B*cos(α) – проекція вектора B на напрямок нормалі до площадки dS (α – кут між векторами n і B).
Четверте рівняння Максвела для монохроматичного поля
Для того що б за допомогою електромагнітного поля можна було б передавати інформацію, вектори E, D, H, B повинні змінюватися в часі в відповідності з сигналом що передається. Наприклад в випадку амплітудної модуляції вимірювання амплітуди струму в випромінювачі, який збуджує поле, в часі здійснюється по закону повідомлення, що передається.
Магнітне поле
Магнітне поле – це особливий вид матерії за допомогою якого здійснюється взаємодія між провідниками струму і постійними магнітами. Було встановлено, що між магнітним полем і електричним струмом існує зв’язок, який вперше дослідив Ерстед. При пропусканні електричного струму магнітна стрілка стає перпендикулярно до провідника. При зміні напрямку електричного струму магнітна стрілка поверталась на 1800. із цього […]
Рівняння Максвела
Рівняння Максвела показують зміни основних характеристик електромагнітного поля – векторів E, D, H, B в даному матеріальному середовищі з розподілом в ньому електричних зарядів і струмів. В основі теорії Максвела лежить чотири рівняння. 1) Електричне поле можу бути як потенціальним (Eq), так і вихровим (Eb): Перше рівняння Максвела вказує на те що джерелами електричного поля […]
Дивергенція векторного поля
Розглянемо деяку точку P векторного поля A(P) і оточимо її замкнутою поверхнею S, що повністю знаходиться у полі. Обчислимо потік вектора через поверхню S і візьмемо відношення цього потоку до об’єму V області Ω, обмеженою поверхнею S: An(P) – проекція векторного поля на нормаль n до поверхні S в будь-якій її точці В полі швидкостей […]
Магнітне поле
Вивчення властивостей постійних магнітів показало: 1) постійні магніти взаємодіють між собою; 2) взаємодія між постійними магнітами відбувається безконтактно.
Основні рівняння. Векторна діаграма асинхронного двигуна.
Напруга , прикладена до фази обмотки статора, врівноважується: ЕРС , наведена в обмотці статора головним (робочим) магнітним потоком, ЕРС розсіювання і падінням напруги на активному опорі обмотки статора : (1.1.15)
Пристрій асинхронного двигуна
Асинхронні машини в наш час являються найбільш розповсюдженими електричними машинами в народному господарстві. В основному вони використовуються як двигуни, але можуть використовуватися: і як генератори. На долю асинхронних двигунів приходиться не менше 80% всіх електродвигунів, які випускаються електропромисловістю. Вони широко використовуються в пристроях автоматики і телемеханіки, побутових і медичних приладах, пристроях звукозапису і т.п. Рис. […]
Обмотка статора
Обмотки статорів машин змінного струму виготовляють розподіленими. Розподілена обмотка складається з секцій, які можуть бути одновитковими або, як правило, багатовитковими. Секції виготовляють з ізольованого мідного або алюмінієвого провода круглого або прямокутного перерізу. Відстань між активними сторонами кожної секції називається кроком обмотки у. Якщо крок рівний полюсному поділу (у=t), то він називається повним або діаметральним. Крок […]
Принцип утворення обертового магнітного поля
На статорі трифазної машини є три обмотки (фази), які зміщені в просторі відносно один від одного на 120 ел. град. Струми фаз зміщені відносно один від одного в часі на 1/3 періода (120 град): Щоб зрозуміти принцип утворення обертового магнітного поля в трифазній машині, розглянемо рис.1.1.12, на якому зображені котушки трьох фаз (А, В і […]
Принцип дії асинхронного двигуна
Рис. 1.1.13. Модель трифазного асинхронного двигуна Розглянемо принцип дії асинхронного двигуна. На рис. 1.1.13 обертове поле статора умовно зображене у вигляді полюсів постійного магніта, які обертаються з частотою n1. Обмотка ротора короткозамкнена. Поле статора при обертанні перетинає провідники обмотки ротора і наводить в них ЕРС. Так як обмотка ротора замкнена, то в провідниках цієї обмотки […]
Магнітні поля і ЕРС асинхронної машини.
Під дією підведеної до фаз обмотки статора напруги U1 в них виникають струми її, що створюють обертове магнітне поле. Більша частина цього поля (потік Ф1) зчіплюється як з обмоткою ротора, так і з обмоткою статора і називається основним потоком обмотки статора. Менша частина поля статора (потік Фs1) зчіплюється лише з витками обмотки статора (рис 1.1.14) […]
Схеми заміщення. Струм ротора.
Так як основні рівняння асинхронної машини аналогічні рівнянням трансформатора, наванта-женого на активний опір r’2(1-s)/s, то також, як і трансформатор, асинхрон-на машина має електричну схему заміщення (рис. 1.1.16), аналогічну схемі заміщення трансформатора, навантаженого опором r’2(1-s)/s.
Головні енергетичні відношення. Енергетична діаграма.
Представимо обертове магнітне поле асинхронного двигуна у вигляді поля двох полюсів магніта, що обертаються в просторі з синхронною кутовою швидкістю (рис.1.1.18) В провідниках замкненої обмотки ротора при обертанні полюсів будуть наводитися струми. Від взаємодії поля полюсів з струмами ротора виникнуть електромагнітні сили Fем під дією яких ротор буде обертатися в той же бік, що ї […]
Електромагнітний момент асинхронного двигуна. Механічні характеристики.
Підставивши у вираз (1.1.44) значення струму I2’ з (1.1.33), знайдемо залежність електромагнітного моменту від параметрів двигуна: (1.1.45) Так як параметри r1, r2’, x1, x2’ асинхронного двигуна при роботі з різними частотами обертання залишаються практично постійними, так же як і синхронна частота обертання ω1, то величина електромагнітного момента М змінюється лише від напруги мережі U1 і […]