В сферах управління, обробки, реєстрації, контролю інформації, сигнали часто представлені в аналоговій формі. Часто виникає необхідність обробки аналогових сигналів з отриманням результату в цифровій формі наперед заданої точності. В таких випадках використовують АЦП.
Як правило, АЦП виконується на електронних схемах. Такий підхід має ряд недоліків:
1. Мала швидкодія (обмежена швидкість електричних схем)
2. Низька точність
3. Складність конструкції (багатоступінчастість, необхідність додаткових пристроїв)
4. Із-за електронного методу спадає надійність і завадостійкість.
Характеристики АЦП можуть бути покращенні з переходом до оптоелектронних засобів. При цьому основний носій – фотон, що забезпечує збільшення надійності і завадостійкості. Однак пряма функціональна заміна на оптоелектронні елементи має певні недоліки: додаткові втрати потужності на електронно-оптичні перетворення з низьким ККД, підвищення функціональної складності.
Також АЦП можуть бути реалізовані на квазі-потенціальних оптоелектронних логіко-часових середовищах, в яких використовується принцип квантування часу світловим променем, який несе в собі інформацію.
 |
Схема перетворювача часових інтервалів в цифровий код (на квантронах):
К – квантрон
У – фотоелемент
Принцип дії:
аналогова величина перетворюється в часовий інтервал. Залежно від інтервалу фотоелемент збуджується і діє на послідовність квантронів. Кількість “засвічених” за цей час квантронів – результат в цифровому вигляді.