Новий метод діагностики на основі торсіонних полів

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Торсіонні поля » Новий метод діагностики на основі торсіонних полів

omega11

Відповідність параметрів біополя певній морфології тканин, органів і їхнього функціонального стану є основою створення нового методу діагностики.

На відміну від існуючих методів діагностики на сучасному етапі медичної науки цей метод дозволить одночасно визначати:

1) структурні зміни в органах і тканинах;

2) функціональний стан органів і тканин;

3) ефективність і фізіологічність різних методів і засобів лікування;

4) корисність результату дії різних методів і засобів лікування як на рівні органів, так і на рівні всього організму;

5) функціональні резерви органів, функціональних систем, організму в цілому;

6) проводить моніторинг функціонального стану органів функціональних систем, організму;

7) максимально індивідуалізувати лікування за часом, кількостю і якостю.

Відмінною рисою даного методу є неінвазивність, економічність, простота проведення досліджень.

Концепція універсальних функціональних блоків відноситься до всіх фізіологічних функцій, їх еволюцій і патологій. Вона може бути аргументована на прикладі будь-якої спеціалізованої клітини – кишечно- нервової, секреторної та інших. Виходячи з концепції УФБ можна пояснити чому лікарські засоби викликають ряд небажаних ефектів. До важливих практичних наслідків теорії УФБ насамперед відносять проблему ідеальних лікарських речовин і побічних ефектів від препаратів.

При дії зовнішнього торсіонного поля на речовину, це торсіонне поле індукує спінову поляризацію, яка зберігається після зняття впливу зовнішнього торсіонного поля. Наявність ефекту торсіонної пам’яті дозволяє записувати складно структуроване торсіонне поле на будь-які речовини, наприклад, воду, віск, цукор і т.д [168-175].

Таким чином, знаючи структурно-частотні характеристики біополів різних клітин, тканин, органів, маючи технічні можливості їх моделювання, використовуючи ефект торсіонної пам’яті, можна було б створити, так звану, «чарівну кулю» (За Ерліхом), що діє лише на строго визначені точки організму без побічних, небажаних ефектів. У першу чергу, це стосується створення протиракових лікарських засобів.

Теорія функціональних систем організму, запропонована А. П. Анохіним, вивчає організм як сукупність системних організацій в їх динаміці і взаємозв’язку, у його взаємодії з навколишнім середовищем.

Функціональні системи організму являють собою динамічні, саморегулювальні організації, усі складові компоненти яких взаємодіють і забезпечують досягнення корисних для організму результатів (К. В. Судаків). Системотворним фактором функціональної системи будь-якого рівня складності за А. П. Анохіним є корисний для системи й організму в цілому результат.

За своєю архітектурою, кожна функціональна система є циклічною, замкнутою, саморегульованою організацією. Центральним пунктом цієї організації є той або інший корисний пристосувальний результат. За визначенням П. К. Анохіна, жодна організація, яка б велика вона не була за кількістю складових її елементів, не може бути названа самокерованою, саморегульованою системою, якщо її функціонування, тобто взаємодія частин цієї організації, не закінчується будь-яким корисним для системи результатом, і якщо відсутня зворотна інформація в керуючий центр про ступінь корисності цього результату. Таким чином, центральним системоутворювальним фактором кожної функціональної системи є результат її діяльності, що визначає для організму в цілому нормальні умови проходження метаболічних процесів».

Будь-яке відхилення цього результату від рівня, який забезпечує нормальну життєдіяльність організму, негайно сприймається рецепторним апаратом, і за допомогою нервової й гуморальної зворотної аферентації, у біопольовій взаємодії вибірково мобілізує спеціальні центральні апарати. Останні через виконавчі пристрої знову повертають корисний пристосувальний результат до необхідного рівня. Всі ці процеси проходять неперервно з постійним інформуванням центру про успіх досягнення корисного пристосувального результату. Нервові центри, із системних позицій, являють собою вибіркове, динамічне об’єднання функціональних систем елементів різних рівнів нервової системи для забезпечення корисного для діяльності системи й організму в цілому результату.

Оставьте комментарий к статье