Коефіцієнта поверхневого натягу рідини

Метод визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин, що використовується в даній роботі, розробив академік Н. А,.Ребіндер. В цьому методі використовується прилад Ребіндера (рис. 7-8 1), що складається з повітряного насоса 1, резервуара 2, ділильної лійки 3, трубки 4, похилого манометра 5, поворотних ручок 6, 9, капіляра 7.

clip_image002

Рис. 7-8 1.

Якщо в капілярі 7, кінець якого торкається до поверхні рідини 8, яку потрібно дослідити, тиск постійно зростає, то на кінці капіляра буде зростати повітряна бульбашка до тих пір, поки вона не буде виштовхнена з капіляра. При цьому тиск, що перевищує атмосферний, в кінці капіляра зрівноважується тиском, що з’являється в бульбашці внаслідок поверхневого натягу рідини, що досліджується.

Додатковий тиск, зумовлений сферичною поверхнею бульбашки, знаходимо за формулою Лапласа:

clip_image004 (1)

де a — коефіцієнт поверхневого натягу; R — радіус сферичної поверхні бульбашки, що дорівнює радіусу капіляра.

У момент відриву бульбашки повітря тиск rgh, що вимірюється манометром, і тиск, що протидіє виштовхуванню бульбашки з капіляра, рівні між собою, тобто:

clip_image006 (2)

Якщо радіус капіляра відомий, то прямим методом визначаємо коефіцієнт поверхневого натягу рідин при будь-якій температурі t°:

clip_image008 (3)

Якщо радіус капіляра невідомий, то коефіцієнт поверхневого натягу можна обчислити непрямим методом. Для цього застосовують еталонну рідину, наприклад, дистильовану воду, коефіцієнт поверхневого натягу якої a0 відомий. За допомогою похилого манометра вимірюють різницю тисків в момент відриву бульбашки від капіляра, що опушений в дистильовану воду. Тоді

clip_image010 (4)

Звідки

clip_image012 (5)

або

clip_image014

де clip_image016 стала приладу.

Знаючи числове значення сталої приладу для даного капіляра і даної манометричної рідини, визначимо коефіцієнт поверхневого натягу досліджувальної рідини через k, h0 і hx. Записавши формулу (6) для досліджувальної рідини.

clip_image018 (7)

одержимо кінцевий вираз для визначення коефіцієнта поверхневого натягу даної рідини:

clip_image020 (8)

 

1. За допомогою повітряного насоса 1 закачати повітря в резервуар 2 (див. рис. 7-8 1). Під дією тиску, що створює насос в резервуарі 2, рідина переходить в ділильну лійку 3, звідти витікає в резервуар 2, створюючи таким чином в ньому надлишковий тиск. Надлишок повітря з резервуара 2 по трубці 4 потрапляє в капіляр 7 і похилий манометр 5.

2. За допомогою ручки 6 підняти капіляр до кінця вгору, а ручкою 9 підвести під нього пробірку з дистильованого водою. Опустити капіляр ручкою 6 до дотикання з поверхнею рідини 8. При цьому в момент виштовхування бульбашки з капіляра відбувається стрибок рівня манометричної рідини в похилому манометрі 5.

3. Після спостереження за двома-трьома стрибками рівня рідини записати максимальну різницю рівнів hx для дистильованої води (10…12 значень).

4. Аналогічно виміряти для досліджуваних рідин максимальні різниці рівнів hx — похилого манометра.

5. З таблиць знайти значення коефіцієнта поверхневого натягу a дистильованої води при температурі проведення досліду.

Оставьте комментарий к статье