Програмування в середовищі MathCAD PRO

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Програмування » Програмування в середовищі MathCAD PRO

Реалізувати будь-який алгоритм в пакеті системи MathCAD 2000 можна двома способами:

· вставляючи відповідні оператори чи функції в текст документу MathCAD. Такий спосіб називається програмуванням в тексті документу

· використовуючи так звані програми-функції, які містять конструкції, подібні конструкціям таких мов як PASCAL, FORTRAN: оператори присвоювання, оператори циклів, умовні оператори і т.п. Такий спосіб називається програмуванням в програмі-функції .

Написання програм-функцій в MathCAD дозволяє вирішити задачі моделювання процесів в лазерних і оптоелектронних системах та пристроях, які неможливо вирішити, використовуючи тільки оператори в функції системи MathCAD.

Програмування в програмі-функції містить два етапи: опис програми функції; виклик програми-функції.

Розглянемо їх детальніше нижче.

Опис програми-функції і локальний оператор присвоювання

Перед тим як використати програму-функцію, її необхідно задати, тобто виконати опис. Опис програми-функції розміщують в робочому документі перед викликом програми-функції. Опис містить ім’я програми-функції, список формальних параметрів (який може бути відсутнім) і тіло програми-функції. Розглянемо ці поняття.

Кожна програма-функція MathCAD має оригінальне ім’я, використовуючи яке здійснюється звернення до цієї програми-функції. Через це ім’я повертається в робочий документ результат виконання програми-функції.

Після імені програми-функції слідує список формальних параметрів, взятих в дужки. Через формальні параметри до середини програми-функції передаються дані, необхідні для виконання обчислень . В якості формальних параметрів можуть використовуватись імена простих змінних, масивів, функцій. Формальні параметри відділяються один від одного комами.

Програма-функція може не мати формальних параметрів, тоді дані передаються через імена змінних, що визначають вище опис програми-функції.

Тіло програми-функції містить будь-яку кількість операторів: локальних операторів присвоювання, умовних операторів і операторів циклів, а також виклики інших програм-функцій і функцій користувача.

Порядок опису програми-функції MathCAD такий.Для введення в робочий документ опису програми-функції необхідно виконати такі дії:

· ввести ім’я програми-функції та список формальних параметрів , поданий у круглих дужках;

· ввести символ “:” – на екрані відображається як “:=”;

· відкрити набірну панель Програмування і клацнути кнопкою “Add line”. На екрані з’явиться вертикальна риска і вертикальний стовпець з двома полями для операторів введення, що утворюють тіло програми (рис.1)

clip_image002

Рис.1. Структура програми-функції

· Перейти в поле 1 (клацнувши по ньому мишкою)і ввести перший оператор тіла програми-функції. Оскільки найнижче поле завжди служить для визначення значення, що повертається програмою, то поля введення для додаткових операторів відкриваються, клацнувши по кнопці “Add line” панелі програмування. При цьому поле введення додається внизу виділеного до цього моменту оператора. Для видалення того чи іншого оператора чи поля введення із тіла програми-функції необхідно заключити його в рамку і натиснути клавішу Delete (рис.2).

clip_image004

Рис.2. Додавання операторів в тіло програми-функції

· Заповнити саме нижнє поле введення (поле 2), ввівши туди вираз, який обчислює значення, що повертається через ім’я програми-функції (рис.3).

clip_image006

Рис.3. Остаточна структура програми-функції

В наведеному прикладі формальним параметром є проста змінна х . Тіло програми містить два локальних оператори присвоювання і значення змінної z визначає через ім’я функції результат виконання програми, який буде повернуто.

Локальний оператор присвоювання, який використовується для визначення всередині програми значення будь-якої змінної, має такий вигляд:

< ім’я змінної> clip_image008 < вираз > .

Оставьте комментарий к статье