Класифікація середовищ

Середовища бувають: однорідні, ізотропні, лінійні, диспергуючі, суцільні і активні.

Середовище називають однорідним, якщо його фізичні властивості не змінюються від точки до точки. Середовище, однорідне у відношенні до одних фізичних властивостей, може бути неоднорідним по відношенню до інших. Наприклад, монокристалічне тіло однорідне по своїм пружнім властивостям і в той же час оптично неоднорідне для рентгенівських променів.

Середовище називається ізотропним, якщо його фізичні властивості однакові у всіх напрямках. Середовище, ізотропне по відношенню до одних фізичних властивостей, може бути анізотропним по відношенню до інших. Наприклад, кристали кубічної ситми оптично ізотропні. А по відношенню до пружних властивостей – анізотропні.

Середовище називається лінійним, якщо між величинами, що характеризують зовнішні вплив на середовище і викликаною ним зміною стану середовища, існує прямопропорційний зв‘язок. Наприклад, пружнє середовище, що підпорядковується закону Гука, лінійне по своїм механічним властивостям.

Суцільне середовище – це неперервно-розподілене в просторі середовище, яке володіє певним пружніми властивостями.

Середовище, в якому спостерігається дисперсія хвиль, називається диспергованим середовищем. Дисперсією хвиль називається залежність фазової швидкості синусоїдальних хвиль в середовищі від їх частоти.

Середовище називається підсилюючим (активним середовищем) , якщо в ньому інтенсивність світла, що проходить через нього, зростає. Це означає, що в активному середовищі процес вимушеного випромінювання переважає над процесом поглинання світла. В іншому випадку, коли основну роль відіграє поглинання світла, середовище буде послаблювати випромінювання, що проходить крізь нього. Підсилююче середовище називається також середовищем з негативним поглинанням світла.

Оставьте комментарий к статье