Нейрон як елементарна ланка

Нервові клітини, або нейрони, є особливим видом клітин в живих організмах, що володіють електричною активністю, основне призначення яких полягає в оперативному управлінні організмом. Схематичне зображення нейрона наведене на рис. 3.1. Нейрон має тіло (сома) – 1, дерево входів (дендрити) – 2 і виходу (аксон і його закінчення) – 4. Сома, як правило, має поперечний розмір в декілька десятків мікрон. Довжина дендритів може досягати 1 мм. Дендрити дуже гілкуються, пронизуючи порівняно великий простір в околі нейрона. Довжина аксона може досягати сотень міліметрів. Початковий сегмент аксона – 3, прилеглий до тіла клітини, потовщений. Інколи цей сегмент називають аксонним горбиком. Із віддаленням від клітини він поступово звужується і на відстані декількох десятків мікрон на ньому з’являється мієлінова оболонка, що має високий електричний опір.

clip_image002

Рисунок 3.1 – Схема будови нейрона

На сомі і на дендритах розташовуються закінчення (колатералі) аксонів, що йдуть від інших нервових клітин. Кожне таке закінчення має вигляд потовщення, названого синаптичною бляшкою або синапсом — 5. Поперечні розміри синапсу, як правило, не перевищують декількох мікрон, найчастіше ці розміри складають близько 1 мкм [74].

Вхідні сигнали дендритного дерева (постсинаптичні потенціали) зважуються і підсумовуються на шляху до аксонного горбика, де генерується вихідний імпульс або група імпульсів. Його наявність (або інтенсивність) є функцією зваженої суми вхідних сигналів. Вихідний сигнал проходить по гілках аксона і досягає синапсів, які сполучають аксони з дендритними деревами інших нейронів. Через синапси сигнал трансформується в новий вхідний сигнал для суміжних нейронів. Цей вхідний сигнал може бути позитивним і негативним (збуджувальним або гальмівним) залежно від виду синапсів. Величина вхідного сигналу, що генерується синапсом, може бути різною навіть при однаковій величині сигналу, що приходить в синапс. Ці відмінності визначаються ефективністю або вагою синапсу. Синаптична вага може змінюватися в процесі функціонування синапсу [74]. Багато учених вважають таку зміну нейрофізіологічним корелятом пам’яті. При цьому роль механізмів молекулярної пам’яті полягає в довготривалому закріпленні цих слідів.

Нейрони можна розбити на три великі групи: рецепторні, проміжні і ефекторні. Рецепторні нейрони забезпечують введення в мозок сенсорної інформації. Вони трансформують сигнали, що поступають на органи чуття (оптичні сигнали в сітківці ока, акустичні у вушній раковині або нюхові в хеморецепторах носа), в електричну імпульсацію своїх аксонів. Ефекторні нейрони передають сигнали, що приходять на них, виконавчим органам. На кінці їх аксонів є спеціальні синаптичні з’єднання із виконавчими органами, наприклад м’язами, де збудження нейронів трансформується в скорочення м’язів. Проміжні нейрони здійснюють обробку інформації, що отримується від рецепторів, і формують сигнали управліня для ефекторів. Вони утворюють центральну нервову систему [74].

В. П. КОЖЕМ’ЯКО, В. В. ДМИТРУК, Н. В. БЕЛІК

НАУКА І ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ (ВІД АБІТУРІЄНТА ДО АСПІРАНТА)

Оставьте комментарий к статье