Біофізичний механізм дії лазерного випромінювання на тканину

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Лазер » Медичні лазери » Біофізичний механізм дії лазерного випромінювання на тканину

Лазерне випромінювання, як і звичайне світло може відбиватися, поглинатися, розсіюватися, перевипромінюватися біологічними середовищами. Закономірності, які впливають на проникнення випромінювання в тканину, мають безпосереднє відношення до механізму біологічної дії лазерної радіації.

Глибина проникнення лазерного випромінювання в тканини є дуже важливою в практичному відношенні, оскільки, в залежності від неї, визначаються межі можливого використання лазерів.

Процес поширення лазерного випромінювання залежить від структури тканини, наявності води, кількості металопротеїдів, пігментів, ферментів.

При зіткненні випромінювання з тканиною відбуваються одночасно такі процеси як відбивання, розсіювання, абсорбція (поглинання). Тому що при біостимуляційній дії треба вибрати випромінювання, для якого домінують процеси ефективної трансмісії і абсорбції. Відбивання і розсіювання використовують переважно для діагностики.

Абсорбція і трансмісія на окремих глибинах тканини залежить від наявності в них фотоакцепторів, таких як частинки води, меланіни і гемоглобін.

Найкраще для біостимуляційних процесів використовувати довжини хвиль, які містяться всередині “оптичного вікна”, тобто від 550 нм до 950 нм. Світло лазера з довжиною хвилі, яка лежить поза даними межами, абсорбується в поверхневих шарах тканини і не викликає стимуляційного ефекту шарів тканини, що лежать глибше.

Трансмісія самого світла в тканині залежить від його довжини хвилі і потужності, але не залежить від того як довго буде освітлюватися дана точка. Порівнюючи поглинання червоного випромінювання з різними фізичними властивостями було встановлено, що просторова когерентність не впливає на поглинання, а поляризоване випромінювання поглинається менш активно ніж неполяризоване. Розсіювання видимого світла при проходженні його через біотканину значно перевищує поглинання. Це означає, що лазерне світло має досить високу здатність проникнення в тканину. Якщо врахувати можливість транспортування випромінювання вглиб тканини при допомозі волоконної оптики і можливе наступне його розсіювання то можна сподіватися на подальше розширення сфери клінічного використання лазерів.

Оставьте комментарий к статье