Створення графічного зображення радіоелектронних компонентів

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Конструювання » Створення графічного зображення радіоелектронних компонентів

Мета роботи: набути навичок правильного користування програмою PCCAPS, в режимі SYM, для графічного представлення РЕК, створення файлу опису графічного представлення РЕК з розширенням .SYM.

1.1 Короткі теоретичні відомості.

Алгоритм роботи з пакетом PCAD.

Пакет PCAD є набором програм, кожна з яких виконує окрему логічно завершену функцію. Робота з пакетом полягає в послідовному виводі програм у відповідності до такого алгоритму:

1. Cтворення графічного представлення РЕК для складання електричної принципової схеми (програма PCAPS.EXE, режим SYMB, результат роботи — файл з розширенням .SYM).

2. Створення форми корпусу РЕК (програма PCAPS.EXE, режим SYM, результат файлу з розширенням .PRT).

3. Малювання електричної принципової схеми (програма PCAPS.EXE, режим DETL, результат — файл з розширенням .SCH).

4. Виділення списку ланцюгів з електричної принципової схеми (програма PCNODES.EXE).

5. Створення бібліотеки опису елементів, які необхідні для даної схеми:

a) за допомогою будь-якого текстового редактора готується файл з розширенням .FIL;

б) програма PREPACK.EXE перетворює текстовий файл з розширенням .FIL в двійковий файл з розширенням .LIB.

6. Підготовка конструктиву друкованої плати, ручне розстановка корпуса РЕК (програма PCCARDS.EXE, режим DETL, результат — файл з розширенням .PCB).

7. Упаковка даних про електричну принципову плату та конструктив друкованої плати (програма PCPACK.EXE, результат — файл з розширенням PKG при наявності похибки ERR).

8. Трасування друкованої плати, формування малюнка доріжок (програма PCROUTE.EXE, результат роботи: а) файл з розширенням .PCB (конструктив друкованої плати + корпуса РЕК + друковані доріжки)

б) файл з розширенням .REP — свідчення про наявність похибок.

9. Перетворення файла .PCB у файл .PLT, який є придатним для друку друкованої плати на принтері або плотері, виконує програма PCCARDS, режим DETL.

Частина №2 Створення графічного представлення РЕК.

2.1 Для розробки друкованої плати необхідно провести таку підготовку:

1. Створити підкаталог користувачів PROJO (можливе й інше ім’я) в каталозі PCAD за допомогою засобів MS-DOS. Даний каталог буде робочим при проектуванні. Для кожної групи створити свій підкаталог, який складатиметься з назви групи та підгрупи (наприклад ОК95-1 — це означає група ОК95, перша підгрупа).

2. При запуску будь-якої програми пакета PCAD поточним каталогом має бути PCAD/PROJO. В іншому випадку дані програми працювати не будуть. Перед запуском програм пакета PCAD подати команду:

D:\PCAD\PROJO\TSPALT.

Більшість програм PCAD-A використовують єдину підпрограму графічного редактора. Екран цього редактора складається з трьох частин:

· графічне вікно (в центрі екрану);

· меню команд (справа від графічного вікна);

· стрічка статусу (знизу під графічним вікном).

Робота в графічному редакторі проводиться за допомогою клавіш клавіатури: «вверх», «вниз», «вліво», «вправо», або за допомогою кнопок мишки.

Графічним курсивом «хрестик» локалізуються об’єкти на екрані дисплею. Курсив «хрестик» може бути розтягнутим через весь екран, для цього служить клавіша «Х».

Клавіша «ALT» призначена для вибору відповідної команди або місцезнаходження точки на екрані. Клавіша «ESC» — служить для відміни команди. За допомогою установлювальних клавіш вибирається команда з меню команд, встановлюються параметри в стрічці статусу (вид та товщина ліній для малювання, розмір букв, крок координатної сітки), малюють зображення в графічному вікні.

Кліткова система.

Кліткова система використовується для спрощення процесу побудови схем та символів у головній зоні показу. Користувач визначає місцезнаходження точки на екрані встановленням на це місце графічного курсиву. Це місце на екрані автоматично пересувається до найближчої точки екрану, який розбитий сіткою на кліток визначених розмірів. Розмір клітинки визначається в одиницях, рівних сотим долям дюйму. Наприклад, сторона клітинки в 20 одиниць рівна 20/100 дюйма або 0,5 мм. Розмір клітинки зображений в зоні статусу лінії, там же зображені координати курсиву. Можна встановити клітинку від 1 до 200 одиниць. По умовчанню 10.

Функціональні клавіші

Функціональні клавіші на клавіатурі дозволяють здійснити швидкий доступ до параметрів статусу лінії та інші функції. Призначення клавіш приведено в таблиці 1.

Табл. №1

Клавіша Функція
F1 дає можливість продивитися/встановити шар
F2 дає можливість продивитися/встановити поточний кут
F3 дає можливість призначати/змінювати ім’я ланцюга при виконанні команди ENTER/WIRE
F4 дозволяє надавати ім’я компонентам при розміщені спільно з командою ENTER/COMP
F5 дозволяє ввести новий розмір тексту при використанні команд тексту
F6 дозволяє продивитися/встановити поточну орієнтацію тексту (символ F на лінії статусу )
F7 дозволяє зробити видимою/невидимою масштабну сітку
F8 дозволяє керувати дискретністю пересування курсиву
F9 дозволяє розмістити курсив між головною зоною показу екрану та лінією статусу
F10 дозволяє розмістити курсив між головною зоною показу екрану та меню

Структура слова.

Зображення в складається з декількох шарів, у кожному з них задаються свої частини зображення. Структура шарів призначена для зручного використання комплексної інформації про об’єкт, яка зберігається в базі даних. Користувач може включати або виключати шарі, деталізуючи або спрощуючи відтворюване на екрані зображення, при редагуванні схем використання шарів просто необхідне.

Шарі можуть мати будь-який з 6-ти кольорів:

1. зелений

2. червоний

3. жовтий

4. синій

5. голубий

6. фіолетовий.

Кожний шар має статус, який може приймати такі значення:

· OFF — невидимий;

· ON — видимий, але для редагування недоступний;

· ABL — видимий та для редагування доступний;

· ABL A — видимий та активний.

Ознака активності шару (А) вказує на те, що при вході в команди графічного редагування користувачу буде запропоновано для редагування цей шар.

Структура шарів по умовчанню приведена в табл.№2.

Таблиця №2

Ім’я Колір Статус Використання
1 2 3 4 5
1 WIRES 1 ABL A ланцюги
2 BUS 1 ABL шини
3 GATE 2 ON графічне зображення символу
4 PINFON 3 OFF функції вводу
5 PINNUM 1 OFF номери виводів
6 PINNAM 6 OF імена виводів
7 PINCON 4 ON з’єднання виводів
8 REFDES 2 OFF допоміжне позначення
9 ATTR 6 OFF видимі атрибути
10 SDOT 1 OFF точки міжз’єднань
11 DEVISE 5 ON ім’я компоненту або номеру комірки
12 ATTR2 6 OFF невидимі атрибути
13 NOTES 6 OFF текстові помітки
14 NETNAM 4 OFF імена ланцюгів
15 CMPNAM 5 OFF імена компонентів
16 BORDER 5 OFF бордюр на схемі

Вибір команди.

Програма використовує меню для виклику команд, які редагують.

Щоб вибрати команду, користувач пересуває курсив в зону меню команд та встановлює його на прямокутник з надписом необхідної команди, та натискує клавішу «ALT» або ліву кнопку мишки, до тих пір поки не буде вибрана наступна команда (клавіша «ALT»), або відмінена вибрана (клавіша «ESC»).

Звернення до програми.

Програма викликається для роботи таким чином. Встановіть робочу директорію:

D:>PCAD\<ім’я директорії><ENTER>.

< ім’я директорії > — для кожної групи, підгрупи своє. Наприклад — ОК95 1.

Викликати програму: D:\PCAD\<ім’я директорії>PCCAPS<ENTER>.

Після виклику програми на екрані дисплею з’являється меню для вибору режиму:

· встановити параметри (CONFIGURE PCCAPS);

· редагувати базу даних (EDIT DATABASE);

· вийти з програми (EDIT PCCAPS).

Користувач може вибрати будь-який з режимів, змінювати параметри, відповівши на запропоновані підказки. Якщо користувача задовольняють поточні параметри, то він натискує <ENTER> і тим самим запускає програму.

Операція EDIT DATABASE викликає схемний редактор. При цьому екран дисплея формується, на ньому з’являється графічний курсив «хрестик», а справа від головної зони показу з’являється меню команд. Щоб вибрати команду з цього меню, користувач повинен встановити курсив на прямокутнику меню з надписом потрібної команди та натиснути «ALT»або ліву кнопку мишки. У випадку, якщо у вибраної команди є підменю (воно висвітлюється жовтим кольором), необхідно вибрати додаткову команду з підменю. Після цього вибрана команда активізується.

2.2 Створення символьного відображення РЕК.

Робота виконується засобами графічного редактора PC-CAPS. Графічне зображення та умовні позначення повинні задовольняти вимоги ДОСТ.

1. Викликати графічний редактор PC-CAPS. Вибрати команду EDIT DATABASE і натиснути <ENTER>. Встановити режим «SYMB», підвівши курсив до даної опції і натиснути «ALT» або ліву кнопку мишки (меню забарвиться у червоний колір).

2. Вибрати опцію «VLYR» для встановлення робочих шарів. Встановити параметри шарів:

GATE 2 ABL A — зображення елемента;

PINNAM 6 ABL — номера виводів;

PINCOM 4 ABL — виводи;

REFDES 2 ABL — конструкторське позначення;

DEVICE 5 ABL — функція елемента.

Інші шари в стані OFF. Цифра після імені шару задає колір шару в зображенні. Вихід з «VLYR» по команді «QUIT».

3. Команда DRAW — побудова графічного зображення РЕК.

Графічне зображення компонента являє собою сукупність елементарних геометричних фігур, побудова яких забезпечується меню команди DRAW:

DRAW/LINE — пряма лінія;

DRAW /RECT — прямокутник;

DRAW /CIRC — круг;

DRAW /ARC — дуга.

3.1 Встановити на стрічці стану:

GATE — активний шар (червоний колір).

SOLID — малювання суцільною лінією.

ORTN — перетин перпендикулярними відрізками.

W: 0 — товщина лінії в одиницях бази даних (DBU).

10.10 — товщина лінії в одиницях бази даних (DBU) (0,25 мм).

S.G — ввімкнено (зелений).

Примітка: DBU = 0,001дюйма, 1 дюйм = 25,4 мм.

При виконанні вибраної команди у відповідь на підказки, які виводяться на екрані редактора, забезпечується побудова відповідних фігур. Наприклад, DRAW/RECT- прямокутник.

Підказка: CONER 1 (вершина 1):

— вибрати курсивом місце розташування першої вершини прямокутника, натиснути «ALT».

Підказка: CONER 2 (вершина 2):

— помістити курсив в діагонально протилежну вершину, при цьому траєкторія курсиву прокреслюється, утворюючи контури прямокутника.

— встановити курсив у вершину, яка утворює прямокутник необхідного розміру, натиснути «ALT».

З’являється зображення в шарі GATE.

Для редагування та видалення фрагменту використовуються команди EDIT і DEL та їх меню. Наприклад DEL/IDEN.

Підказка:

SELECT OBJECT. (BUT2 TO TERMINATE SELECTION).

(вибрати об’єкт. (Клавіша «ESC» для завершення вибору.) ).

— встановити курсив на об’єкт, який необхідно видалити, натиснути клавішу «ALT». Потім клавішу «ESC». Об’єкт, який видаляється, висвітлюється, виводиться підказка:

OK TO DELETE? YES NO

(видалити об’єкт так? ні?),

— вибрати YES, натиснути «ALT» — видалити,

— вибрати NO або натиснути «ESC» — відміна видалення.

4. Команда ENTER/PIN- позначення контактів.

— 4.1. Вибрати команду ENTER/PIN. Шар PINCON автоматично стає активним та з’являється на стрічці стану. Система виводить підказку:

SELECT PIN LOCATION

(вибрати місце розташування контактів).

— 4.2. Встановити параметри стрічки статусу:

PINCON — активний шар (синій колір),

IN — тип компонента, який позначається, наприклад, вхідний,

10:10 — масштаб координатної сітки,

Букви S,G — зеленого кольору.

Тип контакту встановлюється таким чином:

— курсив встановлюється на параметрі типу контакту стрічки стану та з’являється підказка:

IN OUT IO OC OE TRI AN 7 8 9 10 11 12 13 14 15

— вибрати необхідний тип курсивом та натиснути «ALT».

— 4.3. Курсивом задати місце розташування контактів (на графічному зображенні кінець виводу та натиснути SPASE). Вказаний контакт висвітлюється хрестиком, який має колір шару PINCON і виводиться повідомлення:

SELECT PIN NEMA LOCATION (ATTRB OK?) …

(вибрати місце для розташування імені контакту):

— а) ім’я контакту, який є видимим на графічному зображенні:

— встановити параметри стрічки стану:

PINNAM — активний шар (встановлюється автоматично),

CCF — параметри зміщення тексту;

— курсивом та натисненням «ALT» встановити місце відображення імені. У стрічці повідомлень виводиться:

ENTER PIN NAME

(введіть ім’я контакту),

— з клавіатури ввести ім’я контакту, натиснути <ENTER>. Текст з’явиться у вибраному місці на графічному зображенні.

— 4.4. При необхідності зміни типу контакту повторити аналогічні дії для інших контактів.

— 5. Команда DRAW/TEXT — текстове позначення РЕК.

-5.1. вибрати команду DRAW/TEXT для позначення типу РЕК (наприклад, ТМ8, ЛА4, …), у стрічці повідомлень підказка:

SELECT TEXT LOCATION. (ATTRIBUTES OK?) …

(вибрати місце розміщення тексту).

— 5.2. Встановити в стрічці стану:

DEVISE — активний шар (голубий),

15 — розмір букв тексту,

F — параметр орієнтації тексту в першій позиції,

C — параметр зміщення тексту по горизонталі,

C — параметр зміщення тексту по вертикалі,

M — параметр дзеркального відображення — ввімкнено (червоний).

Тип компоненту рекомендується набирати внизу всередині контуру графічного зображення.

— 5.3. Встановити курсив в середину нижньої стрічки в середині контуру графічного зображення компонента, натиснути «ALT».

На екрані — підказка:

TYPE IN TEXT (вводьте текст).

Ввести текст з клавіатури та натиснути <ENTER>.

Текст при вибраних параметрах стрічки стану розміщується симетрично відносно початкової позиції курсиву.

— 6. Команда ENTER/ORG — задавання ключової точки.

Ключова точка задається для прив’язки РЕК на кресленні принципової електричної схеми. В якості ключової точки може використовуватися будь-яка точка на контурі зображення РЕК, але в цілях уніфікації, прийнято призначати контакт лівого нижнього виводу зображення РЕК.

— 6.1. Вибрати команду ENTER/ORG. У стрічці повідомлень виводиться:

SELECT TRE ORIGIN (вибрати ключову точку).

— 6.2. Встановити курсив на контакті лівого нижнього виводу РЕК. Натиснути клавішу «ALT». В стрічці повідомлень з’явиться:

NO ACTIVE COMMAND (немає активної команди).

— 7. Команда SCMD/PNLC — упаковка вентилів в корпусі.

— 7.1. Вибрати команду SCMD/PNLC. Вся інформація, яка виводиться по даній команді, береться із довідника конструктора РЕА. У стрічці повідомлень з’являється підказка:

ENTER GATES PER PASCAGE (введіть кількість вентилів у корпусі).

— 7.2. З клавіатури ввести кількість вентилів, та натиснути <ENTER>. Виводиться повідомлення:

SELECT LOC FOR REF DESIGNATOR,

(виберіть місце для розміщення конструкторського позначення

(наприклад, DD1, VT5 … ), яке буде представлене при формуванні електричної принципової схеми).

— 7.3. Встановити параметри стрічки стану:

25 — розмір букв тексту,

F — параметр орієнтації тексту в першій позиції,

CC — параметр зміщення тексту по вертикалі та горизонталі.

— 7.4. Встановити курсив в центрі графічного зображення компонента, натиснути «ALT». Система виводить:

SELECT LOC FOR PIN NUMBER (назначити місце для номеру контакту).

Висвітлюється перший контакт.

— 7.5. Встановити параметри стрічки стану:

PINNUM — активний шар (висвітлюється автоматично),

15 — розмір букв тексту,

RB — параметр зміщення тексту для лівих контактів,

LB — параметр зміщення тексту для правих контактів.

— 7.6. Курсивом вказати точку над виділеним виводом і натиснути «ALT». Потім висвітлюється наступний контакт і виводиться підказка:

SELECT LOC FOR PIN NUMBER (призначити місце для нового контакту).

— 7.7. Ввести позиції номерів для всіх інших контактів.

— 7.8. Після позначення останнього контакту система виводить:

ENTER PACKAGE PIN NUMBER <ім’я контакту>

(введіть номер контакту з іменем ім’я контакту),

GATE ASSIGNED TO SECTION A

(вентиль позначений секцією А).

Контакт з вказаним іменем висвітлюється.

— ввести з клавіатури номер, натиснути <ENTER>,

— продовжити задавання номерів усіх контактів вентилів, на які з’являються запити (секція А),

— далі система запрошує номера контактів наступних вентилів (секції позначаються буквами латинського алфавіту по числу заданих).

— 8. Команда ATTR/ACOM — введення атрибутів.

Атрибути елементів можуть містити довільну інформацію, яка оброблюється іншими програмами PCAD. Атрибути вводяться у вигляді:

<ключове слово> = «значення».

Для введення атрибутів:

1. Встановити для шару ATTR стан ABL;

2. Вибрати команду ATTR/ACOM;

3. У відповідь на підказку:

SELECT LOCATION. (TEXT ATTRIBUTES OK?)

(вибрати розташування тексту. Параметри підходять?)

Встановити бажані параметри тексту, вибрати місце його розташування та натиснути <ENTER> ( як правило під графічним зображенням).

Ввести ключове слово та його значення, як вказано вище. Необхідно задати інформацію про ланцюги живлення у вигляді атрибуту:

PWGD = (PIN = NET, …, PIN = NET),

де PIN — номер виводу,

NET- ім’я ланцюга для підключення.

Наприклад:

PWGD = (7 = GND, 14 = + 5V), <ENTER>.

Для створення відповідного конструктиву потрібно ввести атрибут:

PRT = PARTNAME,

де PARTNAME — ім’я файла конструктиву (елемента .PRT)

Наприклад:

PRT = 155LA3.PRT, <ENTER>.

Інформація, що задається цими атрибутами, може бути задана у файлі перехресних посилань (.FIL), але потрібно враховувати, що інформація про ланцюги живлення атрибута має перевагу в порівнянні з інформацією із .FIL — файла.

Якщо передбачається автоматизоване отримання переліку елементів з принципової схеми, то необхідно ввести такі атрибути:

DNAME = «найменування елемента», <ENTER>.

Наприклад, ОЛМТ-0, 125-!0 КОМ-+10%, 155ЛА3.

— 9. Команда FILE/SAVE — збереження створеного опису РЕК.

— 9.1. Вибрати команду FILE/SAVE. Виводиться підказка:

ENTER FILE NAME (введіть ім’я файлу).

— 9.2. З клавіатури ввести ім’я файлу, в якому буде збережена інформація про символьний опис РЕК, причому розширення .SYM вводиться автоматично.

Примітка:

— очистити екран для введення наступного РЕК — можна командою FILE/ZAP.

— вивести із файлу існуючий опис РЕК — можна командою FILE/LOAD.

Завдання: для виданих викладачем варіантів створити файл з розширенням .SYM, в якому зберігається графічне зображення заданих елементів.

— 10. Команда SYS/QUIT- вихід з програми PC-CAPS.

Оставьте комментарий к статье