Конструювання друкованих плат

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Конструювання » Конструювання друкованих плат

Правила оформлення креслень друкованих плат гост 2.417-78

Вихідним документом при конструюванні друкованої плати 6 принципова електрична схема пристрою. Для однієї принципової схеми можна побудувати кілька варіантів топології друкованої плати, тобто друкованого монтажу.

Для забезпечення технологічності конструкції друкованої плати встановлені єдині норми конструювання плат, в першу чер­гу по відношенню до конструкції і геометричних розмірів і парамет­рів елементів друкованого монтажу та їх електричних парамет­рів.

Основні норми конструювання і вимоги до креслень друкованих плат такі:

1.Максимальний розмір сторони друкованої плати, як одношарової, так і багатошарової, не повинен перевищувати 500 мм. Це об­меження визначається вимогами міцності і щільності монтажу. По щільності розміщення друкованого монтажу плати поділя­ють на два класи: клас А — плати з нормальною щільністю мон­тажу і клас Б — плати з підвищеною щільністю монтажу. Міні­мальна ширина провідників і відстань між ними визначають щільність монтажу. Ці параметри однакові і залежать від мето­ду виготовлення: 0,5 — 0,8 мм — для плат класу А і 0,2 — 0,4 мм — для плат класу Б.

Габаритні розміри плат класу А звичайно складають 240 х 360 мм, а плат класу Б – 100 х 150 мм. Основні розміри друкованих плат визначені в ГОСТ 10317-79 /табл. 2/ [3].

2. Співвідношення розмірів сторін друкованої плати для спрощен­ня компоновки блоків та уніфікації розмірів друкованих плат рекомендуються: 1:1; 2:1; 3:1; 4:1; 3:2; 5:2. Розміри на кресленні друкованої плати вказують одним із та­ких способів:

— у відповідності з ГОСТ 2.307-68 ;

— нанесенням координатної сітки.

3. Доцільно з метою максимального використання фізичного об’єму конструкції ЕОМ і спрощення її виготовлення розробляти плати прямокутної форми /інші форми друкованих плат допускаються тільки при розробці ЕОМ спеціальної форми/.

4. Для креслення взаємного розташування друкованих провідників, друкованих елементів, контактних площадок, монтажних і кон­тактних отворів і т.д. необхідно використовувати координатну сітку в прямокутній чи полярній системі координат. Крок коор­динатної сітки в прямокутній системі координат повинен дорівнювати 1,25 чи 2,5 мм /основні/ і 0,5 мм /додатковий/. Викорис­тання двох кроків координатної сітки на кресленні однієї пла­ти неприпустимо.

Початок координат рекомендується встановлювати в лівому нижньому куті плати /рис. І/, чи в центрі лівого нижнього кріпиль­ного отвору /рис. 2/, призначеного для кріплення плати в блоці чи елементів на платі.

Координатну сітку наносять:

— на все поле креслення:

— рисками по периметру контура плати /рис. І/;

— на зображенні поверхні плати /рис. 2/;

— на частині зображення поверхні друкованої плати /рис. З/.

Крок координатної сітки в полярній системі координат задають по куту і діаметру/ /рис. З/. Координатну сітку наносять тон­кими лініями, які повинні нумеруватися. Крок координатної сіт­ки вибирають з урахуванням насичення і масштаба зображення /рис. І — 3/. Окремі лінії координатної сітки допускається ви­діляти через прийняті інтервали /рис. 1,3/, проміжні лінії сіт­ки можна не наносити, якщо помістити в технічних вимогах вка­зівки типу: Лінії координатної сітки нанесені через одну.

5. По краях плати треба передбачити технологічну зону шириною 1,5 — 2,0 мм. Розміщення установчих і інших отворів, а також друкованих провідників в цій зоні не допускається.

Всі отвори повинні розташовуватися в вузлах координатної сітки.

6. Монтажні отвори обов’язково металізують, Форма і розміри отворів залежать від діаметру і форми виводів електрорадіоеле­ментів. Діаметр отворів, звичайно, повинний бути більшим за діа­метр виводу електрорадіоелемента на 0,2 — 0,3 мм. Таке спів­відношення визначає умови пайки.

Дані для оформлення на кресленні таблиці отворів показано в табл. З [3]. Форму таблиці отворів показано на рис. 4. Нав­коло монтажного отвору виконують контактну площадку у вигляді кільця, діаметр d якого повинний бути більшим за діаметр отво­ру. Оформлення контактних площадок показано на рис. 5. Установчі, кріпильні, технологічні отвори не мають контактних пло­щадок.

На кресленні друкованої плати отвори /монтажні, контактні/ допускається зображати спрощено — одним колом /без зенківки і контактної площадки/. Щоб їх відрізнити, застосовують умовні позначення /рис.б/. Умовності зображення контактних площадок показані на рис.7

.

7. Друковані провідники розміщують з двох боків плати по лініях умовної координатної сітки. При цьому рекомендується на одній сто­роні плати провідники вести паралельно. Електричне з’єднання дру­кованих провідників, розташованих на різних сторонах плати «вико­нують за допомогою монтажних металізованих отворів, які можуть розміщуватись по всій робочій поверхні плати.

На кресленні плати провідники показують однією потовщеною лінією /рис. І/. Числові значення ширини провідника вказують в технічних вимогах; при ширині провідника на кресленні більшій ніж 2,5 мм допускається зображати його двома лініями у відповіднос­ті до масштабу креслення. Окремі елементи рисунка /провідники, екрани, контактні площадки, ізоляційні ділянки і т.п./ допускаєть­ся відокремлювати штриховкою, черненням, раструванням /рис. 2, 3/. Варіанти зображень провідників, контактних площадок на кресленні друкованої плати показані на рис. 8а.

Друковані провідники, ширина яких на кресленні не більша ніж 1 мм, треба зображати суцільною потовщеною лінією, а контакт­ні площадки, що приєднані до таких провідників, не штрихувати.

На рис.8 б показано ділянку плати /що обведена штрих пунктирною потовщеною лінією/, яку не можна займати провідниками /наприк­лад, місце для металевої шайби/.

На рис. 9 показані приклади постановки розмірів для групи монтажних і контактних отворів, які призначені для встановлення на платі одного елемента, пристрою /реле, мікросхеми, з’єднувача та інш./ а/ — розмітка отворів на платі для встановлення радіо­елементів, пристроїв, деталей; б/ відокремлення ділянки з отворами для кріплення елемента, пристрою, деталі на платі; в/ відокрем­лення ділянки з отворами для кріплення елементу, пристрою і т.д. на полі креслення.

8. Конденсатори, резистори та інші навісні елементи треба розмі­щувати паралельно координатній сітці. Мінімальні розміри відстаней між електрорадіоелементами показані на рис. 10.

9. На друкованих платах треба передбачити орієнтуючий паз /чи зрізаний кут/ чи технологічні базові отвори, необхідні для пра­вильної орієнтації при виготовленні друкованої плати.

10. З країв друкованої плати треба знімати фаски. Між друкованим з’єднуючим контактом роз’єму і краєм фаски повинна бути відстань не менша 0,8 мм.

11. Креслення друкованої плати треба виконувати в масштабі 1:1; 2:1; 4:1; 5:1; 10:1, якщо крок координатної сітки 2,5 мм і не менше 4:1, якщо крок 0,5 мм /додатковий крок/.

12. Над основним написом розміщують технічні вимоги, згруповані в такій послідовності:

а/ спосіб виготовлення плати;

б/ позначення матеріалу провідникового шару чи ізоляційних ді­лянок і товщина шару;

в/ крок координатної сітки;

г/ відхилення, що допускаються : обрисів провідників, контактних площадок та інших друкованих елементів від заданих кресленням;

д/ ширина друкованих провідників;

е/ найменша відстань між провідниками; .

ж/ вимоги до розмірів і зміщення контактних площадок;

з/ вказівки про покриття;

і/ вказівки про маркірування і клеймування.

ІЗ. На кресленнях друкованих плат допускається:

— наносити позиційні позначення електро- і радіоелементів;

— вказувати сторону встановлення навісних елементів надписом, який розміщують над зображенням;

— розміщувати електричну принципову схему.

Оставьте комментарий к статье