Принципи логіко-часового кодування інформації

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Кодування інформації » Принципи логіко-часового кодування інформації

Логіко-часовий код –це код, який використовує одиничний нормальний код, який визначається як код часу нормальний (КЧН), при записі інформації, а одиничний позиційний код, який визначається як код часу позиційний (КЧП), для зберігання записаної інформації.

Принципи запису інформації з використанням КЧН є найбільш швидкодіючими, а з використанням КЧП – найменш ерегоємкими. Тому, логіко-часовий код – це код, орієнтований на досягнення максимально можливої схемотехнічної швидкодії при записі машинної інформації і мінімально можливій споживаній потужності при її зберіганні. Розглянемо принципи кожного з 2-х кодів.

Якщо для кодування цифр використовується n двійкових елементів, то всього для системи числення з основою r існує 2nn!(2n — r)! можливих способів кодування цифр, кожний з яких характеризується матрицею виду:

clip_image002 (1)

де αij Î {0, 1}. Рядки представляють відповідні коди цифр, а стовпці відповідають розрядам відповідної цифри

При одиничному нормальному коді цифра визначається місцезнаходженням певного коду так, що при сусідніх положеннях цифр їх коди відрізняються на одиницю.Наприклад, для максимальної кількості двійкових елементів пам’яті nmax = 10 матриця (1) буде мати вигляд:

clip_image004

Для КЧН код десяткової цифри при r=10: clip_image006, де φj=1 при j>0, φj=0 при j=0.

При одиничному позиційному коді матриця кодування десяткових цифр буде вигляд:

clip_image008

Для КЧП код десяткової цифри: clip_image010, де αі – одиничний маркер, φn – вага n-го розряду КЧП. Отже, при одиничному позиційному коді використовується позиційний принцип представлення цифр. При створенні оптоелектронних логіко-часових обчислювальних середовищ використовують принцип квантування часовго інтервала з наносекундною швидкодією, що визначається часом спрацювання квантрона τ.

Оставьте комментарий к статье