Структурна та архітектурна організація автоматизованої геоінформаційно-енергетичної системи науково-освітніх та бібліотечних ресурсів

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Геоінформаційно-енергетичні системи » Структурна та архітектурна організація автоматизованої геоінформаційно-енергетичної системи науково-освітніх та бібліотечних ресурсів

Основуючись на викладеному вище матеріалі, була розроблена автоматизована геоінформаційно-енергетична система науково-освітніх та бібліотечних ресурсів для створення та розвитку централізованої бази знань, що дозволить виконувати тестування та оптимальне управління науково-освітніми та бібліотечними закладами [33, 34].

Така система реалізовуватиме в собі можливість використання її ділянок для інших задач інформаційно-енергетичного обміну, а також високу можливість масштабування та інтеграції з іншими інформаційно-енергетичними комунальними системами в будь-яких потрібних масштабах, у поєднанні з високою автономністю та доступністю.

На рис. 1.18 подано структурну та архітектурну організацію автоматизованої геоінформаційно-енергетичної системи науково-освітніх та бібліотечних ресурсів. За допомогою металевої оболонки ВОЛЗ енергостанція подає живлення на всі компоненти системи, що приводить в дію схему. При ввімкнені комп’ютера, що підключений до такої системи, він автоматично під’єднується до центру керування даної установки по ВОЛЗ локальної мережі. Можливими запитами для користувача є проходження тестування (організаційно або індивідуально), здійснення дистанційного навчання, проведення телеконференцій, ведення документообігу, пошуку літературних джерел як у межах даної локальної мережі, так і у даній глобальній системі. Перелік бібліотечно-освітніх, освітніх закладів (шкіл, ВУЗів), науково-дослідних закладів певного регіону, які однотипні за структурою та близькі за призначенням, а отже, в будь-який момент часу кожен з них може знаходитись в робочому стані, або всі паралельно об’єднуються та контролюються за допомогою центру керування регіонального рівня [33, 34].

Вся технічна підтримка здійснюється за допомогою пристроїв центру керування. Сюди по ВОЛЗ поступає інформація різного призначення. Якщо це відеоінформація, то задіяні сервер обробки відеоінформації та пристрій введення-виведення інформації. Якщо ця інформація звичайного формату, то, в залежності від призначення її опрацьовують сервер дистанційного навчання, сервер тестування, пошуковий сервер, сервер бібліотечних ресурсів, сервер документообігу, інформаційний сервер або сервер обробки інформації від інших пристроїв. Запити, що надходять від ПК користувачів по локальній мережі, надходять до серверу обробки інформації, причому паралельно, при необхідності організації відеоконференції, відео- та звукові дані від пристрою введення-виведення інформації надходять до серверу обробки відеоінформації та опрацьовуються вказаним сервером.

Дана оптико-електронна система повністю забезпечує себе усіма необхідними ресурсами, не потребуючи підтримки інших систем, тобто є цілком автономною та сумісною з іншими інформаційними та енергетичними мережами.

Отже, переваги користування такою спеціалізованою мережею очевидні. Вона об’єднує в собі всі навчальні та бібліотечні заклади, що робить базу кожного закладу доступною для користувачів.

Запити для пошуку певних літературних джерел можуть бути вузько направлені та адресовані до конкретних закладів, груп закладів, або системи повністю, що оптимізує користування даною пошуковою системою та обробку отриманих результатів пошуку. До оптико-електронної системи керування науково-освітянськими і бібліотечними ресурсами можуть під’єднуватись інші мережі (інформаційні системи іноземних навчальних закладів, науково-дослідних лабораторій, корпоративні мережі тощо). До складу інших пристроїв можна віднести й інші комп’ютери, які, підключаючись через локальні комутатори, можуть використовувати окремі ділянки магістралей передачі інформації. Оптико-електронна система керування науково-освітянськими і бібліотечними ресурсами через ВОЛЗ також може бути під’єднана до ресурсів Інтернет.

Сервери регіональних рівнів і загальний сервер керування системою можуть також виконувати функції розсилання повідомлень по закладах із інформацією, наприклад, про організоване тестування навчальних закладів, проведення конференцій, конкурсів робіт, розіграш грандів і т. д., що дасть змогу оперативного своєчасного повідомлення користувачів системи та їх можливість участі у заходах та конкурсах.

Система передбачає також дистанційне навчання у навчальних закладах, проведення телеконференцій, ведення документообігу.

Розглянемо більш детально реалізацію певних функцій оптико-електронної ГІЕС.

Однією із основних задач, що виконує оптико-електронна система керування науково-освітніми і бібліотечними ресурсами є дистанційне навчання. Центр керування оптико-електронною системою в своїй структурі має сервер дистанційного навчання, який містить інформацію про доступні дистанційні курси, проводить аналітичну обробку інформації, веде статистичний облік.

Матеріали дистанційних курсів знаходяться на сервері зберігання інформації центру керування регіонального рівня. Проміжна обробка інформації проводиться на сервері обробки інформації.

Доступ до матеріалів дистанційних курсів відбувається з локальних мереж освітніх, науково-дослідних та бібліотечно-інформаційних закладів, що через інформаційну магістраль під’єднані до регіонального сегменту оптико-електронної системи. Доступ до дистанційних курсів може відбуватись через мережу Інтернет з інших пристроїв.

Іншою, не менш важливою, задачею оптико-електронної системи керування науково-освітніми і бібліотечними ресурсами, є глобальне тестування. Сервер тестування центру керування оптико-електронною системою містить завдання типових тестів, веде обробку результатів тестування, статистичний облік. Доступ до матеріалів тестів і проведення тестування відбувається з локальних мереж освітніх закладів (ВУЗи, школи), науково-дослідних закладів, бібліотечно-інформаційних закладів, які через інформаційну магістраль ВОЛЗ під’єднані до регіональної мережі оптико-електронної системи.

clip_image002

Рисунок 1.18 – Структурна та архітектурна організація

автоматизованої геоінформаційно-енергетичної

системи науково-освітніх та бібліотечних ресурсів

На сервері обробки інформації центру керування регіонального рівня ведеться збір та проміжна обробка результатів тестування та передача їх в центр керування оптико-електронною системою.

Оптико-електронна інформаційно-енергетична система дає можливість здійснювати інтелектуальний контроль процесів практично в усіх сферах діяльності людини. Доцільно та ефективно здійснювати контроль над транспортними потоками у містах та обмін інформацією між різними їх інфраструктурами, віддалений контроль за виробничими процесами та енергетичними станціями, підключеними до такої мережі. Ширина смуги пропускання волоконно-оптичного кабелю робить можливим його застосування для будь-яких задач, пов’язаних із домашнім обміном інформації. Окрім можливості виходу до глобальної інформаційної мережі, з’являється можливість впровадження якісної відеотелефонії, віддаленого керування будь-якою домашньою технікою тощо [33, 34, 41-44].

В. П. КОЖЕМ’ЯКО, В. В. ДМИТРУК, Н. В. БЕЛІК

НАУКА І ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ (ВІД АБІТУРІЄНТА ДО АСПІРАНТА)

Оставьте комментарий к статье