Іонізуюче випромінювання. Фотоемульсійний метод

Главная » Каталог статей » Статьи на украинском » Фізика атома та ядра » Іонізуюче випромінювання. Фотоемульсійний метод

Доки частинка летить у вакуумі і ні з чим не взаємодіє, її неможливо спостерігати. Частинку. можна зареєструвати лише при взаємодії її з речовиною. Відомі різні види взаємодії частинки з речовиною. Заряджені частинки, проходячи через речовину, викликають іонізацію і збудження атомів середовища, що, в свою чергу, може проявитись у вигляді помітних ефектів: імпульсів струму, спалахів світла і інше. Гамма-кванти самі не створюють іонізації, але, взаємодіючи з атомами середовища, вони можуть у результаті різноманітних ефектів породжувати швидкі електрони, ям вже іонізують речовину. Нейтрони викликають різноманітні ядерні реакції, в. ході яких виникають швидкі заряджені частинки: протони, а — частинки, уламки атомних ядер та інші, або утворюються нестабільні ядра, які, як відомо, можна виявити за їх радіоактивністю.

Можливі процеси взаємодії частинок з речовиною і не зв’язані з іонізацією, наприклад, генерація квантів випромінювання Вавілова-Черенкова.

Всі ці процеси, суть яких у перетворенні енергії випромінювання в інші види енергії, можна використати для реєстрації частинок. До пристроїв, в яких безпосередньо використовується створювана випромінюванням іонізація речовини, відносяться іонізаційні камери, газорозрядні лічильники Гейгера, напівпровідникові детектори, камера Вільсона, фотоемульсії і інші.

Зупинимось дещо детальніше на фотоемульсійному методі реєстрації заряджених частинок.

Як відомо, фотоемульсії є шаром желатину з вкрапленими в нього зернами бромистого срібла. Розмір зерен залежить від типу фотоемульсії і коливається в межах від 1 до 0,1 мкм. У тих фотоемульсіях, які використовуються для реєстрації заряджених частинок, для збільшення чутливості відносний вміст бромистого срібла порівняно з желатином у 8 разів більший, ніж у звичайних фотоемульсіях. Товщина фотоемульсійного шару в таких пластинках в 10…100 разів більша, ніж у звичайних фотопластинках.

Заряджені частинки в результаті взаємодії з зернами бромистого срібла іонізують їх. При цьому в зернах бромистого срібла утворюються іони срібла і брому. При проявленні в першу чергу починають відновлюватись в чисте срібло ті зерна бромистого срібла, в яких були вільні атоми срібла. Чим сильніше фотопластинка була піддана дії опромінення, тим більше виявиться в ній "заряджених" атомами зерен бромистого срібла, і, відповідно, тим сильніше вона потемніє при проявленні.

Сліди, залишені зарядженими частинками в фотоемульсіях, після проявлення є чорними лініями різноманітної товщини і називаються треками. Заряджені частинки одного виду, але які мають різну енергію, залишають в фотопластинці сліди однакової товщини, але різної довжини.

Фотоемульсійний метод дозволяє одночасно виявити природу заряджених частинок і їх енергію.

До створення прискорювачів заряджених частинок єдиним джерелом високоенергетичного випромінювання були космічні промені У космічних променях були виявлені дві компоненти: жорстка, яка здатна проникати через значні товщини свинцю, і м’яка, яка значно поглинається навіть невеликими товщинами свинцю.

Частинки жорсткої компоненти були названі мезонами, тому що вони мали масу, проміжну між масами електрона і протона. До мезонів в першу чергу відносять m- і m+ — мезони (мюони), маса яких mm=207mе і p- і p+ — мезони (мюони) з масами mp=275mе.

Було встановлено, що мюони утворюються при розпаді піонів. Фотоемульсійні пластинки, які використовуються в цій роботі, одержані шляхом опромінення на одному із прискорювачів протонів.

Протони, прискорені до енергії 1010 еВ, виводяться із кільцевого прискорювача з допомогою відхилювального пристрою і потрапляють на мішень. Під дією досить енергійних протонів у мішені відбуваються різноманітні процеси, зокрема утворюються пучки p — мезонів. Ці пучки і реєструються фотоемульсійним методом. У фотопластинці позитивні піони не можуть наблизитись до позитивно зарядженого ядра і розпадаються з народженням мюона і нейтрино:

clip_image002 (1)

Мюон — досить нестабільна частинка і розпадається на позитрон, нейтрино і антинейтрино

clip_image004 (2)

Негативний піон має можливість близько підійти до ядра і поглинутись ним, що приводить до ядерного розщеплення. Уламки такого розщеплення розлітаються в усіх напрямках із збереженням імпульсу. Ці уламки в фотоемульсії утворюють так звану «зірочку», показану на рис. 6-4 1.

clip_image006

Рис. 6-4 1.

У більшості випадків сліди частинок, які створили «зірочку», розміщуються не в площині, паралельній предметному столику мікроскопа, тому в процесі спостереження необхідно коректувати фокусну відстань. Довжину R кожного із треків, які утворюють «зірочку», легко виміряти за допомогою шкал препаратоводія Для всіх треків «зірочки», довжини яких перевищують 100 мкм, енергію Е частинок розраховують з допомогою такого емпіричного співвідношення (Е в МеВ, R в мкм):

E=0,25l×R0,58 (3)

або користуються графіком залежності «пробіг-енергія» (рис. 6-4 2). І в тому, і в іншому випадку точність вимірювання не перевищує 2%.

clip_image008

Рис. 6-4 2

2 комментариев к “Іонізуюче випромінювання. Фотоемульсійний метод”

  1. Владислав Says:

    Огромное спасибо, но к большому сожелению я не смог найти всю нужную мне информацию. :(



  2. OpticsToday Says:

    Владислав, напишите, что Вы хотели найти. Проект на стадии развития, много информации еще не выложено. Если Вас что-то интересует, и эта информация есть у нас, мы ускорим ее добавление в каталог научных статей.



Оставьте комментарий к статье