Структурні схеми ВП

Не зважаючи на всю багатогранність ВП, їх структурні схеми можна привести до обмеженого числа (табл. 2.1.1).

Типові структурні схеми вимірювальних перетворювачів

Структурна характеристика

Статична характеристика

Похибка перетворення

image001Схема прямого (одноразового) перетворення

Y = K1X

dП =d1

image002Схема послідовного прямого перетворення

image003

image004

image005Диференціальна схема

Y = (K1 – K2) X

image006

Схема зі зворотним зв’язком (компенсаційна схема)

image007

image008

image009

Примітка. В формулах прийнято такі позначення:

Х – вимірювана величина; У – вихідна величина;

dі – похибка ланки перетворювача; dП загальна похибка перетворювача;

К коефіцієнт перетворення ланки.

Структурна схема прямого одноразового перетворення реалізується в багатьох перетворювачах з природними вихідними сигналами, наприклад, в термопарах, давачах тиску і розрядження, в яких вимірювана величина перетворюється безпосередньо в електричний сигнал, переміщення або підсилення. Статична характеристика, похибка і інші властивості повною мірою визначаються параметрами найчутливішого елемента.

В тих випадках, коли первинне перетворення не дозволяє отримати зручний або потрібний для подальшого використання сигнал, використовують структурні схеми з декількома послідовними перетворювачами, наприклад, при необхідності отримати уніфікований вихідний сигнал, при перетворенні неелектричної величини в електричну, при необхідності корекції статичної або динамічної характеристики перетворювача. Сумарний коефіцієнт перетворення (загальна чутливість), який дорівнює добутку коефіцієнтів перетворення окремих ланок ВП, можна отримати досить високим, але при цьому збільшується загальна похибка перетворення, тому що вона дорівнює сумі похибок ланок, що складають ВП.

В давачах, які побудовані за диференціальною схемою, вимірювана величина подається одночасно на два ідентичних вимірювальних перетворювачі. Вихідний сигнал давача пропорційний різниці вихідних сигналів ВП кожного з каналів. Якщо вихідні сигнали мають однакові знаки, то засіб порівняння виконує операцію віднімання, якщо знаки різні, то додавання.

До переваг диференціальних схем побудови давачів слід віднести: значне зменшення адитивних (постійних) складових загальної похибки, які обумовлені впливом збурюючих факторів; збільшення чутливості вдвічі при подачі вхідного сигналу на обидва входи; отримання реверсної статичної характеристики; зниження нелінійності статичної характеристики і постійної складової вихідного сигналу в порівнянні з характеристиками окремих ВП, які входять в диференціальну схему.

Найбільш досконала схема ВП – це схема зі зворотним зв’язком, або компенсаційна схема. В давачах, побудованих за цією схемою, забезпечується автоматична рівновага контрольованої величини, яка компенсується величиною того ж роду безпосередньо або після попереднього перетворення. Головна перевага такої схеми полягає в її здатності компенсувати значну зміну параметрів вимірювального тракту. Крім того, основна частина енергії, яка потрібна для роботи давача, береться від додаткових джерел, а не від вимірювального елемента.

Перетворювачі з від’ємним зворотним зв’язком принципово точніші, ніж схема прямого послідовного перетворення. Від’ємний зворотний зв’язок суттєво зменшує вплив похибок ланок прямого кола на результат перетворення. Будь-які помилки і збурення ланки, що не охоплена зворотним зв’язком, повною мірою передаються на вихід перетворювача, тому при побудові ВП доцільно прагнути того, щоб охопити зворотним зв’язком якомога більше ланок. При величині К1К2 = 20¸30 (що неважко забезпечити на практиці) загальна похибка перетворювача практично визначається тільки похибкою d2 зворотного зв’язку, внаслідок чого вимоги до похибки d1 прямого каналу можна значно знизити (див.таб.2.1.1).

image010

Рис. 2.1.1. Спрощена схема ВП з природним і уніфікованим виходами

Давачі зі зворотним зв’язком мають високу чутливість, дозволяють легко змінювати параметри настройки шляхом зміни коефіцієнтів перетворення зворотного кола.

Структурні схеми реальних ВП можуть являти собою будь-яку комбінацію з розглянутих вище типових структур. В колі послідовного перетворення вимірюваного сигналу прийнято розрізняти первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент) і проміжні перетворювачі (рис. 2.1.1.). Вимірювана величина впливає безпосередньо на первинний перетворювач. Дуже часто метод первинного перетворення вхідної величини визначає найменування всього вимірювального перетворювача або пристрою. Проміжні перетворювачі можуть виконувати функції підсилення, лінеаризації, перетворення роду сигналу і ін. Зокрема, на рис. 2.1.1. представлена спрощена схема ВП з природним і уніфікованим виходами.

Для того щоб за допомогою існуючих засобів можна було складати складні інформаційні системи (керування, вимірювання), необхідно, в першу чергу, забезпечити інформаційну сумісність технічних засобів. З цією метою спочатку були уніфіковані, а потім стандартизовані вихідні сигнали ВП.

За виглядом вихідних сигналів розрізняють вимірювальні перетворювачі з природним і уніфікованим вихідними сигналами. Перші являють собою пристрої, в яких здійснюється первинне (зазвичай одноразове) перетворення вимірюваної фізичної величини. Природне формування сигналу забезпечується методом перетворення та конструкцією ВП. Такі перетворювачі найчастіше використовують в пристроях прямого регулювання або при централізованому контролі відносно простих об’єктів.

Для створення відносно складних систем з використанням ЕОМ, при необхідності передачі сигналів на великі відстані використовують перетворювачі природних сигналів в уніфіковані. Для цієї мети розробляються спеціальні нормувальні перетворювачі, параметри вихідних сигналів яких приведені на рис. 2.1.2.

Окрему групу складають перетворювачі з дискретним релейним вихідним сигналом, які мають на виході контактну групу, що змінює своє положення при досягненні вимірюваною величиною заданого значення. Їх використовують для позиційного регулювання і сигналізації.

image011

Рис. 2.1.2. Параметри вихідних сигналів нормувальних перетворювачів

Васюра А.С. – книга “Елементи та пристрої систем управління автоматики”

Оставьте комментарий к статье