Призначення та класифікація вимірювальних перетворювачів (ВП)

Жодна система управління не може працювати без інформації про стан об’єкта управління і його реакції на вплив управління. Елементом систем, що забезпечує отримання такої інформації, є вимірювальний перетворювач. Спеціалісти з автоматики частіше використовують терміни “первинний перетворювач” або “давач”. В подальшому термін “вимірювальний перетворювач” буде використовуватися в разі опису принципу дії того або іншого вимірювального пристрою, а термін “давач” – для його конструктивного виконання.

Автоматизація виробничих процесів, наукових експериментів і дослідів потребує все більшого об’єму вимірювань різноманітних фізичних величин. Про їх кількість можна робити висновки, розглядаючи систему одиниць СІ, яка містить більше 120 фізичних одиниць.

Кількість типів вимірювальних перетворювачів значно перебільшує число вимірюваних величин, оскільки одну і ту ж фізичну величину можна вимірювати різними методами і давачами різних конструкцій.

Для більшості вимірювальних перетворювачів (ВП) характерно вимірювання електричними методами не тільки електричних і магнітних, але й інших фізичних величин. Ці вимірювання здійснюються попереднім перетворенням неелектричної величини в електричну. Такий підхід обумовлено перевагами електричних вимірювань, в першу чергу тим, що електричні сигнали можна легко і швидко передавати на великі відстані, перетворювати в цифровий код, окрім того вони дозволяють забезпечити високу точність і чутливість.

Необхідно відмітити, що не завжди вимірювальний перетворювач виконує безпосередньо функції вимірювання. В ряді випадків ВП можна використовувати в якості перетворювача однієї фізичної величини в іншу, найчастіше з неелектричної в електричну. Наприклад, при вимірюванні рівня рідини поплавок в ємкості може бути ричажно зв’язаний з реостатним перетворювачем, ввімкненим в електричне коло. В цьому випадку зміна рівня, яка вимірюється переміщенням поплавка, буде перетворюватись в зміну електричного сигналу (напруги, струму).

Разом з широким розвитком і поширенням електричних методів і засобів вимірювання та управління розробляються і створюються засоби автоматизації, які використовують інші джерела енергії, — пневматичні, гідравлічні. Застосування пневманічних засобів автоматизації доцільно в небезпечних умовах експлуатації (в хімічній, нафтопереробній, харчовій промисловості та ін.), при недостаньому рівні кваліфікації обслуговуючого персоналу (пневматика простіша в обслуговуванні, ніж електроніка), для досягнення малої вартості засобів автоматизації.

Для ефективного функціонування ВП повинні відповідати ряду вимог, основні з яких: висока статична і динамічна точність роботи, що забезпечує формування вихідного сигналу з мінімальними викривленнями; висока вибірність – давач повинен реагувати тільки на зміну тієї величини, для якої він призначений; стабільність характеристик у часі; відсутність впливу навантаження у вихідному колі на режим вхідного кола; висока надійність при роботі в несприятливих умовах зовнішнього середовища; повторюваність характеристик (взаємозамінність); простота і технологічність конструкції; зручність монтажу та обслуговування; низька вартість.

Бурхливий розвиток електронної промисловості призвів до прогресу і в області утворення давачів. На зміну електромеханічним і електровакуумним пристроям прийшли напівпровідникові в дискретному і інтегральному виконанні, оптоелектронні і інші пристрої. Вдосконалення напівпровідникової технології дозволяє розширити сфери використання давачів, збільшити їх точність, швидкодію, надійність, довговічність, зручність в поєднанні з електронними вимірювальними схемами. Масовий характер виробництва призводить до зниження їх ціни.

Загальні тенденції до мініатюризації і комп’ютеризації торкнулися і цієї області техніки. Разом з використанням інтегральної технології для виробництва самих давачів спостерігається тенденція об’єднання давачів з інтегральними перетворювачами аналогових сигналів цифровий код для більш ефективного поєднання з засобами обчислювальної техніки і навіть конструктивне об’єднання давачів з мікропроцесорними пристроями.

Бажаючі отримати більш глибокі знання в області конструкцій і використання вимірювальних перетворювачів можуть звернутися до довідкової літератури з вимірювань електричних і неелектричних величин промисловими методами.

Класифікація вимірювальних перетворювачів

В наш час існує багато різноманітних за принципом дії та призначенням ВП. Безперервний розвиток науки і технології призводить до появи все нових перетворювачів. Розроблені класифікації допомагають розібратись в цьому різноманітті. Створити універсальну класифікацію, яка буде відповідати потребам всіх можливих користувачів конкретної предметної області, задача практично неможлива. Так, розробника систем управління, ймовірно, більш за все влаштовує класифікація давачів за родом вимірюваної фізичної величини, коли в довіднику він може знайти необхідний пристрій і ознайомитись з його основними характеристиками. Для розробника ВП, що вивчає конструкції і технології виготовлення ВП, більш доцільна класифікація перетворювачів за принципом їх дії. Тому зазвичай будь-яка класифікація багатовимірна, тобто предмет класифікації розглядається за рядом ознак. При цьому чим більше ознак, тим більш глибоке уявлення можна отримати про предмет.

В якості класифікаційних ознак ВП можна прийняти більшість характеристик перетворювачів: вид функції перетворення, рід вхідної і вихідної величин, принцип дії, конструктивне виконання і т.д.

За видом енергії, що використовується, ВП можна поділити на електричні, механічні, пневматичні і гідравлічні.

За співвідношенням між вхідною і вихідною величинами: неелектричних величин в неелектричні – перетворювачі розміру тієї або іншої неелектричної величини (важелі, редуктори) або перетворювачі виду вхідної величини (мембрани, пружини і т.д.); неелектричних величин в електричні – найбільш багаточисельна і розповсюджена група перетворювачів, якій буде приділено найбільше уваги; електричних величин в електричні; електричних величин в неелектричні – в основному вимірювальні механізми електромеханічних приладів. Дві останні групи перетворювачів більш суттєво розглядаються при вивченні дисципліни “Метрологія і вимірювання”.

В залежності від виду вихідного сигналу: аналогові, дискретні, релейні, з природним і уніфікованим вихідним сигналом.

За видом функції перетворення: масштабні, такі, що змінюють у визначене число разів розмір вхідної величини без зміни її фізичної природи; функціональні, що виконують однозначне функціональне перетворення вхідної величини зі зміною її фізичної природи або без зміни; операційні, що виконують над вхідною величиною математичні операції вищого порядку – диференціювання або інтегрування за часовим параметром.

За видом структурної схеми перетворювача: прямого однократного перетворення; послідовного прямого перетворення; диференціальні; зі зворотним зв’язком (компенсаційна схема).

За характером перетворення вхідної величини в вихідну: параметричні, генераторні, частотні, фазові.

За видом вимірюваної фізичної величини: лінійних і кутових переміщень, тиску, температури, концентрації речовин і т.д.

За фізичними явищами, покладеними в основу принципу дії, в державній системі приладів та засобів автоматизації (ДСП) прийнята така класифікація: механічні – з пружним чутливим елементом, дросельні, ротаметричні, об’ємні, поплавкові, швидкісні; електромеханічні – тензорезистивні, термоелектричні, термомеханічні, термокондуктометричні, манометричні; електрохімічні – кондуктометричні, потенціометричні, полярографічні; оптичні – фотоколометричні, рефрактометричні, оптико-акустичні, нефелометричні; електронні і іонізаційні – індукційні, хроматографічні, радіоізотопні, магнітні.

За динамічними характеристиками ВП розподіляються у відповідності з видом передаточної функції.

В залежності від виду статичної характеристики ВП поділяють на реверсивні (двотактні) і нереверсивні (однотактні).

Навіть настільки розгорнута класифікація за рядом ознак не є вичерпною, оскільки за кожним визначенням стоїть група перетворювачів з різними технічними та конструктивними характеристиками.

Васюра А.С. – книга “Елементи та пристрої систем управління автоматики”

Оставьте комментарий к статье