Виконавчі пристрої

Виконавчі пристрої в системах автоматики призначені для приведення в дію різноманітних регулювальних органів, що безпосередньо впливають на об’єкт керування з метою досягнення вихідним розміром цього об’єкту необхідного значення. Існує велика розмаїтість регулювальних органів: для зміни подачі рідин і газів у трубопроводах установлюються заслінки, клапани, шибери і крани; у підйомно-транспортних пристроях це різноманітні контактори, муфти, гальма, варіатори швидкості; в освітлювальних і нагрівальних електроустановках — це різноманітні комутаційні апарати.

Для впливу на регулювальні органи необхідно виконати механічну роботу: повернути заслінку або кран, з’єднати дві половинки муфти, перемістити шестерню на валу коробки передач, замкнути контакти і т.д. Вхідним сигналом виконавчого пристрою в електричних системах автоматики є електричний струм або напруга, а вихідним сигналом — механічне переміщення.

Для перетворення електричної енергії в механічну служать електромагніти і електродвигуни. Електродвигуни є електричними машинами і вивчаються у відповідному курсі. Слід зазначити, що майже завжди, коли ставиться питання про розробку приводу для регулювального органа, постає вибір між двома варіантами: електромагніт або електродвигун. Основна перевага електромагніту — простота конструкції. У електродвигуна переваг більше: високий ККД, можливість одержання будь-яких швидкостей і переміщень. Проте ці переваги виявляються тільки в порівняно складних системах автоматики і при тривалому режимі роботи. При необхідності мати невеликі переміщення (кілька міліметрів) і зусилля (кілька десятків-сотень ньютон) електромагніти вигідніше, ніж електродвигун із редуктором.

Васюра А.С. – книга “Електромагнітні механізми та виконавчі пристрої автоматики”

Оставьте комментарий к статье