Дослідження трансфлюксора

Мета роботи – вивчити принцип дії трансфлюксора, методику дослідження його основних характеристик; визначити діапазони зміни вхідних і вихідних сигналів трансфлюксора як запам”ятовуючого елемента обчислювальних пристроїв.

9.1. Опис лабораторного стенда.

Функціональна схема лабораторного стенду на рис. 9.1. Досліджуваний трансфілюксор Т має вхідну обмотку (обмотка управління) , обмотку живлення і вихіднуобмотку. На вхідну обмотку від джерела постійної напруги подається постійний вхідний струм, величина якого регулюється міліамперметром РАІ. Полярність струму у вхідній обмотці змінюється перемикачем S1. На обмотку живлення через гнізда “ЗГ” подається змінний сигнал від генератора низької частоти. Амплітуда змінного струму живлення вимірюється міліамперметром РА2. Вихідна напруга з вихідної обмотки вимірюється осцилографом, підключеним до гнізда “Вихід”.

9.2. Лабораторне завдання.

9.2.1. Теоретична частина.

1. Вивчити принцип дії трансфлюксора.

2. Чим визначається оптимальний вхідний струм при запису логічної одиниці в трансфлюксор ?

3. Чому трансфлюксор можна використовувати в якості аналового запам”ятовуючого пристрою?

4. Вивчити використання трансфлюксора в запам”ятовуючих пристороях і в логічних схемах.

9.2.2. Експериментальна частина.

1. Підключити вихід генератора “5 Ом” і вхід осцилографа до відповідних гнізд стенда, включити стенд і присторої.

2. Записати в трансфлюксор логічний нуль. Для цього частоту генератора встановити 20 кГц, струм живлення – 100 мА (ручкою регулювання виходу генератора). Вхідний струм змінювати від 0 до 250 мА. Коли струм набуде максимального значення,. Плавно вивести його до нуля. Вихідна напруга буде відповідати запертому (нульовому) стану трансфлюксора. Виміряти цю напругу.

3. Записати в трансфлюксор логічну одиницю . для цього змінювати полярність вхідного струму перемикачем S1. Збільшуючи вхідний струм від 0 до 120 мА, досягти максимальної амплітуди вихідного сигналу.

Вихід

Рис. 9.1. Функціональна схема лабораторного стенда для дослідження трансфлюксора.

Після цього плавно вивести вхідний струм до нуля. Вихідна напруга буде відповідати відкритому (одиничному) стану трансфлюксора. Виміряти цю напругу.

4. Зняти і побудувати залежності вихідної напруги від вхідного струму Uвих =f(Iвх) для трьох значень струму живлення Іж = 70, 100, 120 мА.

Для цього необхідно записати в трансфлюксор логічний нуль, потім переключити полярність вхідного струму. Встановити силу струму від 0 до 250 мА, зняти першу залежність, після чого вивести вхідний струм до нуля. Переключити його полярність. Встановити значення струму живлення 100 мА. Плавно збільшуючи вхідний струм від 0 до 250 мА, зняти другу залежність. Після цього треба вивести вхідний струм до нуля, переключити його полярність, встановити значення струму живлення рівним 120 мА. Збільшуючи плавно вхідний струм від 0 до 250 мА, зняти третю залежність.

5. Зняти і побудувати залежності вихідної напруги від сили струму живлення Uвих =f(Iж) для трьох значень вхідного струму Iвх = 50, 60, 70 мА.

Для цього спочатку треба записати в трансфлюксор логічний нуль. Потім переключити полярність вхідного струму. Вивести струм живлення до нуля, встановити значення вхідного струму рівним 50 мА. Плавно збільшуючи струм живлення від 0 до 500 мА, зняти першу залежність, вивести струм живлення до нуля, встановити вхідний струм рівний 60 мА. Плавно збільшуючи струм живлення від 0 до 500 мА, зняти третю залежність.

6. Зняти і побудувати частотну залежність Uвих =φ(f) при Івх = 50 мА, Іж = 60 мА.

Для цього частоту генератора треба змінювати в межах 5 ……. 20 кГц.

7. Розрахувати характеристики збудження трансфлюксора для залежностей одержаних в п. 4.

Для цього необхідно поділити значення вихідної напруги, що відповідає відкритому стану трансфлюксора, на значення вихідної напруги, що відповідає запертому стану трансфлюксора. Ці розрахунки виконати для кожної із залежностей, одержаних в п. 4.

Література: (6. с. 261-266; 7. с. 195-201).

Оставьте комментарий к статье