Будова ока

Око людини 1 являє собою склоподібне тіло (рис. 1.2), обмежене непрозорою оболонкою склерою 2, яка в передній частині переходить в прозору рогівку 3. За рогівкою розміщена райдужна оболонка 4 з отвором в центрі – зіницею, а за нею – кришталик 5. Простір між рогівкою і кришталиком заповнено рідиною.

clip_image002

Рис. 1.2 Око людини

Все це разом утворює оптичну систему ока (кришталик – це лінза), з допомогою якої зображення проектується на внутрішню поверхню склери, що покрита світлочутливою сітківкою 6 (ретиною). Сітківка містить два види світлочутливих рецепторів – колбочки і палички. Колбочки утворюють апарат денного зору і працюють при освітленості більше 0,01Лк. Палички утворюють апарат нічного зору і здатні відрізнити білу поверхню від чорної при освітленості біля 0,000001Лк. Найбільша щільність розподілення колбочок знаходиться в області жовтої плями 7 і в її центральній впадині – фовеа 8. Кутовий розмір фовеа біля одного градуса (1º), число колбочок в ньому приблизно 4000, а щільність 1800 тис. на мм2. Жовта пляма визначає область ясного бачення. Вона має овальну форму, видовжену в горизонтальному напрямку. Її кутові розміри приблизно 6º на 8º. При розгляданні зображень око автоматично освітлює найбільш цікаву (інформативну для спостерігання) ділянку зображення з фовеа. 9 – зорова вісь ока. 10 – оптична вісь симетрії системи ока. 11 – зоровий нерв.

Оставьте комментарий к статье